Про це повідомляє прес - служба Мукачівської греко-католицької єпархії.
Вкрадені храми Мукачівської греко-католицької єпархії
Великоберезнянський деканат.
с. Костева Пастіль, храм Різдва Пресвятої Богородиці, 1850 (?)
У 1751 р. за пароха Михайло Фоковича згадують дерев’яну церкву Пресвятої Богородиці в доброму стані з двома дзвонами, оздоблену всіма образами. Очевидно, місце цієї церкви позначене тепер хрестом на бережку «Цвинтарь», нижче теперішньої церкви.
Муровану церкву збудували в тардиційному базилічному стилі (за шематизмом 1915 р., датою побудови є 1830 р.).
У 1907 р. зусиллями о. Августина Ясенчика церкву було розмальовано, закуплено нові прикраси і зроблено в Будапешті новий іконостас, що коштувало близько 8000 корон. На другий день Зіслання Святого Духа намісник о. Андрій Мелеш посвятив обновлену церкву. У вівтарі, на кивоті зберігся угорський напис: «Цей вівтар зроблено в 1891 р. за благочинного Костянтин Ковач і голоного куратора Станка Леня. Виготовив в Ужгороді єпархіальний різьбар і золотар Петро Ковалицький».
Значне оновлення церкви відбулося близько 1942 р. за священника о. Антона Пукана. Тоді технічну документацію підготував ужгородський інженер Еміліян Еґреші, виконавцем робіт був також ужгородець, будівельник Андрій Васько, а Павлович з Дубриничів поштукатурив церкву зовні. Збудували також одноярусну дзвіницю, бо вежа не витримувала розгойдування дзвонів. Припускають, що збудувати дзвіницю міг Іван Цибик – найкращий на той час майстер. Найбільший дзвін скинули з вежі за Австрії для військових потреб.
Тепер у дзвіниці – три дзвони. Великий відлитий в Малих Ґеївцях у 1922 р. Купив його Михайло Сарай за гроші, зароблені в Америці, це його подяка за врятування йому життя. Малий дзвін, виготовив Ласло Шандор у 1831 р., також походить з Малих Ґеївців. Мурований хрест біля дзвіниці поставила група вірників 1913 р.
Біля церкви кілька поховань священиків, які служили в церкві. Кам’яні хрести є на могилах Олександра Леґези (1870) та ієрея Миколи Даниловича (1840-1883), металевий – на могилі Олександра Ференца.
Парох села Степан Антонишин у 1948 р. був засуджений на 25 років каторги.
Із книги Михайла Сирохмана "Церкви України Закарпаття" 2000
З приходом безбожної радянської влади, Греко-католицький храм відібрали і передали у користування московського патріархату. На території Закарпаття ніколи не існувало московської церкви, а якщо були православні, то тільки Сербського Патріархату.
За переписом населення 1851 р. академіка наук Елека Фийнєша, населення с. Костевої Пастілі складало: 234 греко-католиків, 8 євреї.
