Буквально вчора запитали ми у Івана Михайловича Різака як справи з захистом докторської дисертації, бо знали, що її високий рівень визнали вже в десятках вузах і наукових установах.Екс-губернатор гірко, але з оптимізмом сказав: Все буде добре. Але "ВОНИ" пресують всіх, де я тільки зявляюся. Іван Михайлович не знає і ніяк не може зрозуміти, хто "ВОНИ". Міг би допомогти екс-прокурор Лемак, який після розмови з адвокатом Висоцьким, що "розбирався" тут з адвокатами області, пробував зясувати як буде розвиватися реабілітація Різака. А після розмови сказав: Іван Михайлович, та вони Вам не тільки не допомагають, а ще йдуже серйозно мішають. На другий день Володимир Якубович на уточнююче питання Різака сказав, що це в нього просто був емоційний зрив. Коли багато людей, відвернулося з допомогою в працевлаштуванні Івану михайловичу і сину, один порядний бізнесмен вирішив допомогти влаштуватися в "Епіцентрі", бо власник мережі є його старим другом.І той, знаючи Івана Михайловича, зразу погодився. Готовий був надати серйозне робоче місце і в Харкові, і Києві, і в Ужгороді. Але... Через кілька тижнів закарпатський бізнесмен вибачився і сказав, що ВОНИ щось тому наговорили і той передумав. На питання Різака, хто ВОНИ, відповів, щоб той вважав, що він лишнього випив. потім ВОНИ не давали можливості захистити дисертацію дружині Різака. Дійшло до того, що між Харковом і Києвом пропадали оголошення для "Вісника ВАКу" про захист. Лише службові розслідування, за дорученням Мністра освіти , дали можливість довести справу до кінця. Про "ВОНИ" довго можна розказувати і їх недобру роль в сімї Різака. Щось би міг розказати і губернатор Добкін, який запросив сімю Різака в Харків на роботу і потім кинув їх напризволяще в чужому місті. Може теж вони вплинули на нього. Бо просто так порядний Добкін ТАК зробити не міг. Все це закінчилося вбиством Олексія Різака. А тут вже дуже серйозно. І за це треба відповідати. Але ВОНИ всесильні. Їх бояться генерали та їх підлеглі. Але "ВОНИ" знайдуть свій кінець? Який? Читай в заголовку цих маленьких згадувань, прикладів яких за майже десять років назбиралось чимало... Олексій! Памятаємо!Сумуємо! Гордимося Тобою! Ти з нами єдиний назавжди!Вічная Тобі память! Вони за Тебе відповідять!
