Після затоплення шахт у смт Солотвино на Закарпатті утворилися карстові провалля. Обвали можуть продовжитися. У зоні ризику — 345 жителів.
Закарпатське селище Солотвино, що на кордоні з Румунією, раніше було відоме соляними шахтами. Після затоплення у 2007 році шахти не працюють, зате загрожують місцевим жителям. Через затоплення сформувалися масивні карстові провалля. У небезпечній зоні перебувають житлові будинки, де проживають 345 людей. За словами заступника голови Закарпатської ОДА Віктора Мікуліна, солотвинська проблема має статус надзвичайної ситуації державного рівня. «Те, що ми втратили робочі місця, те, що втратили регіон, який забезпечує сіллю не тільки Україну, а й Європейський союз, то — економічні втрати шалені. Але нічого не може бути співставлене з тим, що пов’язано з безпекою людей. Так, відбуваються карстові зміни. І ми спостерігаємо за населенням, яке поруч проживає. І, дійсно, руйнуються хати, руйнується земля, відбуваються тріщини на поверхні землі. Існує соціальна проблема щодо відселення із зони ризику населення», — каже Мікулін.
Карстові провалля небезпечні для місцевих жителів Солотвинські шахти стали головним об’єктом нового міжнародного проекту «Вдосконалення Стратегії зниження ризиків стихійних лих в Закарпатській області». З 2016 року на Закарпатті працювала експертна консультативна місія, очолювана представниками Європейської комісії. Комісія планує створити карту ризиків стихійних лих, розробити інструкції для населення у разі надзвичайних ситуацій, пояснює заступник директора Агенції регіонального розвитку Закарпаття Валентин Волошин. «Ми робимо карту для Закарпаття всього з тим, аби в майбутньому цей досвід, який ми зараз отримаємо на Закарпатті, перекинути на решту регіонів. А також ми беремо одну громаду відповідно до цієї карти і вчимо, що треба робити, — Солотвино, гарячу точку, — щоб у нас люди не постраждали у випадку чогось», — розповідає Волошин. Ситуація у Солотвині має не тільки локальний характер. Сусідня Угорщина уже заявила Україні претензії: нібито у річці Тиса, що протікає територіями обох держав, підвищується рівень мінералізації води. Саме тому питанням активно цікавляться європейські колеги, каже керівник Агенції регіонального розвитку Закарпаття Віталій Попович. «Через Солотвино проходить річка Тиса. Чому, я думаю, в першу чергу нарешті включили європейці, це — загроза потрапляння солоної води в Тису. Якщо це би сталося, то це — повністю зміна екосистеми Тиси, відповідно Дунаю, відповідно зміна повністю всієї екосистеми східної Європи практично. Тому Європа дуже переймається через це Солотвино, і тому вони як можуть, так включаються в цей процес», — пояснює Попович зацікавленість європейців. Дослідники кажуть, що шахти поки не забруднюють річки UzhAeroCam Ситуація поки не критична, заспокоює заступник директора з наукової роботи Інституту геології Стелла Шехунова. Дослідження показали, що санітарні норми не порушені і солотвинські шахти поки не забруднюють Тису. Проблему все ж необхідно терміново вирішувати – перш за все відновити систему моніторингу, наголошує Шехунова. «Коли була місія, всі були європейці вражені. На жаль, зараз на території Солотвинського солерудника і на території селища немає жодної спостережної свердловини за рівнями навіть ґрунтових вод. Тобто це те, що може призводити до руйнування соляної поверхні і провокувати розвиток цих карстових процесів далі», — каже Шехунова. Кількість воронок у Солотвині збільшується з 1950-х років Уперше карстові породи обвалилися у Солотвині всередині 1950-х років. З часом їхня кількість, як і площа воронок, збільшувалися. Обласна влада навіть спробувала відселити людей, побудувавши житло за 35 км від небезпечної зони. Більшість людей переїжджати відмовилися. Нині у зоні ризику — 345 жителів. За словами заступника Солотвинського селищного голови Яноша Кочерги, поки попередні прогнози не справдилися, але ризик чергових провалів значний. «Минуло вже 6 років. Будинки, які були, за прогнозами, у небезпечній зоні, досі стоять. На вулиці Соленій після цього кілька будинків отримали тріщини, а один будинок господарю довелося й розібрати», — розповідає Кочергаю З українського боку над проектом працюють представники понад 20 організацій, представники місцевої влади і Міністерство оборони. До міжнародної сторони долучилися науковці Делфтського технічного університету. Усі вони переконані: проект дозволить не тільки дослідити реальний стан Солотвинського солерудника і дати конкретні рекомендації, але й розробити план дій. Крім того, за підсумками досліджень, фахівці створять інвестиційну мапу регіону, аби дати можливість Солотвину реалізовувати привабливі інвестиційні проекти. Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо.
Анонс Закарпаття
