Росія продовжує сіяти розбрат серед виробників вакцин та Європейських держав, використовуючи всі наявні інформаційні пропагандистські ресурси. На тлі поширення брехливих відомостей про наслідки вакцинування світовими препаратами, вперто проштовхує вироблену російськими науковцями вакцину "Спутник V", при цьому, потрапляючи в чергові скандали. Нещодавно на весь світ прогримів курйоз з постачання росіянами до Словаччини партії вакцин "Спутник V", яка не відповідає тій, що отримала схвалення науковцями. Словацький державний інститут контролю за лікарськими засобами дослідив російську вакцину "Спутник V", закуплену попереднім складом уряду, і дійшов висновку, що вона не ідентична тій, що отримала схвальні висновки в публікації авторитетного журналу The Lancet. Державний інститут не прийняв рекомендаційне рішення про щеплення населення російською вакциною, оскільки не має достатньої інформації для цього. Це спільна позиція інституту та Міністерства охорони здоров’я. Інститут стверджує, що хоча вакцина й пройшла ряд тестів, однак Інститут не отримав усіх документів про виробництво чи безпеку, необхідних для оцінки та не може надати висновок щодо її ефективності і безпеки для людей.
Важливою знахідкою стало і те, що імпортовані до Словаччини вакцини не є повністю ідентичними вакцині, результати якої були опубліковані в престижному журналі The Lancet. Вони не такі самі, як ті, що використовуються в інших країнах.
Реагуючи на заяви вчених, Президентка Словаччини Зузана Чапутова підтримала дослідників, які вивчали дози російської вакцини, після того, як Росія розкритикувала їх за те, що вони "зіпсували репутацію "Спутник V" своєю оцінкою. Наразі Словаччина призупинила наміри вакцинування населення російською вакциною, з поглядів на їх сумнівну якість та безпеку.
Тим часом в світі, думки науковців поділились щодо ефективності інших виробників, в тому числі тих, які використовуються для вакцинування в Україні.
70% дорослого населення – саме стільки, як припускають, потрібно вакцинувати для приборкання пандемії COVID-19, для життя без локдаунів та з вільними мандрівками за кордон.
Для України це звучить як дуже далека перспектива, адже за час вакцинальної кампанії в нас вакциновано трохи більше за півмільйона осіб. На додаток подальше постачання вакцини – індійської Covishield, що виготовляється за ліцензією AstraZeneca, – зірвалося, адже Індія наклала заборону на її експорт, і терміни його відновлення невідомі. Однак, ця вакцина не єдина. До України прибула перша партія китайської CoronaVac компанії Sinovac Biotech, яка ще проходить лабораторний контроль, в квітні укладено контракт на 10 млн доз вакцини Pfizer-BioNTech, завершилися перемовини про постачання AstraZeneca з іншого, корейського заводу.
Але виникає запитання: як бути тим українцям, які отримали першу дозу Covishield, а другої їм можуть і не привезти? Відповідь на нього дає досвід ЄС.
У Євросоюзі це питання постало через іншу проблему (яка одночасно вдарила і по популярності вакцинації в Україні). Це – хвиля паніки з приводу рідкісного побічного ефекту у вакцинованих британсько-шведською вакциною Oxford/AstraZeneca. Ця вакцина від початку мала меншу популярність в ЄС через відчутніші побічні ефекти, як-от підвищення температури. Але ще задовго до проблем довкола AstraZeneca вчені всерйоз замислювалися про те, чи можна другий укол отримати іншою вакциною. Відповідь фахівців була одноголосною – напевно, можна.
Звісно (як це завжди відбувається з вакцинацією новими препаратами), це припущення потребує підтвердження клінічними дослідженнями; саме тому необхідно додавати слово "напевно". І байдуже, що Pfizer та AstraZeneca виготовлені за різною технологією. Головне те, що вони обидві викликають в організмі імунну відповідь, а тому є взаємодоповнюючими. Ще на початку лютого про це говорили австрійські та німецькі фахівці з вакцинації.
У січні, коли кампанія вакцинації тільки починалася, експерт з імунології Петер Кремснер зауважував, що поєднання різних вакцин – не нова ідея, і клінічні дослідження з вакцинами від вірусу Еболи та малярії вже засвідчили, що імунна реакція особливо хороша і стабільна, якщо використовуються різні типи активних інгредієнтів. Він зазначав: "Якщо одна доза – вакцина мРНК, а друга – векторна вакцина, як, наприклад,Oxford/AstraZeneca, імунна реакція може бути навіть кращою". Але тоді це було радше теорією, а зараз цей сценарій починають застосовувати на практиці. Поштовхом для цього стала інформація про дуже рідкісні випадки тромбів у пацієнтів, щеплених вакциною AstraZeneca.
Першопроходцем знову стала Німеччина. Німецький вакцинаційний комітет STIKO, що працює в рамках Інституту Роберта Коха, стурбували випадки тромбозу у поодиноких пацієнтів невдовзі після щеплення. Йдеться про поодинокі випадки – приблизно 1 на 100 тисяч щеплень. Щоб прибрати навіть такий ризик, Німеччина призупинила використання вакцини AstraZeneca для людей до 60 років. А оскільки до цього часу багато молодих німців вже отримали щеплення цією вакциною, німецькі експерти рекомендують їм отримати другий укол іншою вакциною. Звичайно, науковці планують отримати дані клінічних досліджень. Але керівник комітету STIKO Томас Мертенс вже заявив, що дані з експериментів на тваринах показують: імунна реакція після другої дози, зробленої іншою вакциною, така сама.
Тепер перед усіма країнами постає питання: якою вакциною вколоти другу дозу тим молодим пацієнтам, які вже частково щеплені AstraZeneca – нею ж чи іншою? Цікаво, що німецький STIKO, який, нагадаємо, запропонував комбінувати різні вакцини, у своїй рекомендації зазначає: повних даних про безпечність та ефективність поєднання вакцин з різною технологією ще немає. "Доки відповідні дані стануть доступними, STIKO рекомендує людям віком до 60 років замість другої дози AstraZeneca використовувати дозу вакцини мРНК, через 12 тижнів після першої дози", – йдеться у попередній рекомендації. Окремо слід звернути увагу на тезу про 12 тижнів між вакцинаціями. І ВООЗ, і європейські фахівці давно дійшли висновку що таке збільшення часу між уколами додає якості імунізації. Тож у тих, хто уколовся "ковішилдом" у березні, ще є час очікування на другу дозу, хвилюватися тут немає про що. Навіть якщо український МОЗ заявляє протилежне.
Але як можливо надавати рекомендацію про ефективність комбінації вакцин, не маючи однозначної впевненості? Тут важливо зауважити, що жодна із затверджених у ЄС вакцин не визнана регулятором 100% безпечною за повноцінною процедурою. Вони отримали умовний допуск, що надається, "коли переваги швидкої доступності лікарського засобу більші, ніж ризик, що витікає з недостатньої повноти даних". Наприклад, якщо йдеться про особливо небезпечну недугу або пандемію. А комбінування різних вакцин може навіть підвищити ефективність вакцинації. Поєднуючи різні типи вакцин, які стимулюють різні механізми імунної системи, можна отримати навіть кращий результат, каже Вольфганг Лейтнер, вчений та керівник відділу Національного інституту алергології та інфекційних захворювань США. У Британії ще з лютого триває дослідження на 800 волонтерах з поєднанням саме вакцин AstraZeneca i Pfizer.
Перші його результати очікують на початку літа. Науковці, що ініціювали його, теж припускають, що поєднання різних препаратів може давати навіть кращий захист, і явно спростило би перебіг кампанії вакцинації у разі затримок з поставками певної вакцини.
Питання безпечності поєднання вакцин стало для України вкрай гострим. Нагадаємо, що у першій партії ми отримали лише 500 тисяч доз вакцини Covishield, які витратили на перші щеплення. А це створює питання: що робити тим українцям, яким не дістанеться вакцини для другого щеплення? Особливо якщо сподівання на нову партію Covishield або південнокорейської AstraZeneca через платформу COVAX не справдяться вчасно. Тож, можливо, рекомендація європейських науковців і стане варіантом рішення для України.
