Хоча скандалами в українському парламенті сьогодні мало кого здивуєш, ніхто не міг навіть уявити, що в передостанній день роботи другої сесії Верховної Ради України народних обранців посварить питання про святкування річниці обласного центру Закарпаття. Отож про камінь спотикання, яким стало «ужгородське» питання, та загалом про роботу парламенту – в розмові з автором постанови, народним депутатом Василем Ковачем.
– Василю Іллічу, як вважаєте, чому святкування річниці Ужгорода настільки зачепило окремих Ваших колег по парламенту?
– Розумію, що це політика, але прикро, що на таких питаннях хтось намагається здобути дивіденди. Ужгород – обласний центр Закарпаття, чудове місто з унікальною історією, врешті, це обличчя України на кордоні з Євросоюзом, до якого так прагнуть, правда, виходить, що тільки на словах, представники опозиції. І що неприродного в тому, що держава допоможе з фінансуванням і спільними зусиллями вдасться оновити Ужгород? Наприклад, реконструювати історичний центр, привести в належний стан пам’ятки архітектури, культури, історії.
Вдумайтеся: минулого року через Закарпаття до України в’їхало близько 10 мільйонів людей. Майже мільйон із них залишилися в області щонайменше на 1 день. І більшість із гостей міста з туристичною метою відвідали Ужгород. То чому ми не можемо зробити так, щоб закордонні гості мали хороші враження від відвідин України, яка для багатьох починається із Закарпаття, зокрема Ужгорода?
І я так бачу, що корінь проблеми не в тому, наскільки точною є дата згадки про Ужгород, а в бажанні спровокувати конфлікт на міжнаціональному ґрунті, що, як спостерігаємо, в пріоритетах «свободівців». Але хотів би наголосити: на Закарпатті, зокрема і в Ужгороді, де століттями мирно живуть представники різних національностей, це не пройде. З іншого боку, закарпатські прихильники «Свободи» побачили істинне обличчя своїх лідерів, тож хай кожен зробить висновки.
– Трохи дивно, що крім регіоналів, за цю постанову не проголосували інші обранці від Закарпаття – як опозиціонери, так і позафракційні. Політичні амбіції переважили над бажанням підтримати ужгородців та, власне, всіх мешканців краю, як вважаєте?
– Це питання не до мене, поставте його тим народним депутатам.
– Як би в загальному оцінили роботу парламенту?
– Пройшло більше півроку, як запрацював новий склад Верховної Ради. На жаль, але навряд чи хтось із народних депутатів вважатиме цей період ефективним. Третину робочих днів опозиція займалася блокуванням. Лише під час другої сесії опозиціонери блокували роботу парламенту на 19 засіданнях із 46, що відбулися. Що тут скажеш?
Представники більшості докладали багато зусиль, щоб Верховна Рада конструктивно працювала, завдяки чому вдалося ухвалити низку важливих законів, які, зокрема, стосуються євроінтеграційних прагнень України, регулюють державну соціальну політику тощо. Однак надзвичайно багато необхідних законодавчих ініціатив так і не вдалося розглянути або проголосувати. Це дуже прикро.
– На Вашу думку, чи з вересня Рада запрацює на повну силу?
– З цього приводу хочу сказати таке. Влада сьогодні свідомо пішла на реформи, розуміючи, що вони потрібні країні, адже маємо серйозні проблеми в економіці, охороні здоров’я, освіті, комунальній сфері тощо. Так, реформи – крок непопулярний, але необхідний, якщо хочемо рухатися вперед, а не тупцювати на місці. Ми дивуємося, чому наші сусіди, які трохи більше двох десятиліть тому мали такі ж стартові умови, що і ми, сьогодні мають інший рівень економічного розвитку, змогли забезпечити своїм громадянам гідну якість життя. А все просто: вони зважилися на глибокі системні реформи, а головне – довели їх до логічного завершення.
Тому переконаний, що всіх народних депутатів, незалежно від партійних уподобань, повинна об’єднати робота, спрямована на покращення життя людей, на розвиток нашої держави. Дуже сподіваюся, що з вересня парламент працюватиме більш ефективно, зрештою, в останні дні роботи Верховна Рада продемонструвала, що це можливо, було б тільки бажання.
Василь РУСИН, "Закарпатська правда"
