Про це повідомляє прес - служба Мукачівської греко-католицької єпархії. Перечинський деканат. с. Туриця, храм Верховних апостолів Петра і Павла 1830
У 1751 р. згадують дерев’яну церкву апостолів Перта і Павла з двома дзвонами, забезпечина всіма образами «в слабом состояню» у великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев’яна церква святого Димитрія, в Малій Туриці (нині Турички) і ще она дерев’яна церква святого Михаїла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах). Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згодують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці ХІХ ст. інтер’єр розмолював Фердинад Видра (єпархіальний художник Мукачівської греко-католицької єпархії). У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боціякого записано голоні події стосовно обладнання храму: «Сія церьков мурувати почалася:1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича/ душпастиря, кураторы: Быша инг. Виличка/Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. котрым/ да будет вlчная пам'ять/ Созданіє пришла в 2830 зол. Иконостас устроєный 1758 г.»
Із книги Михайла Сирохмана "Церкви України Закарпаття" 2000
З приходом безбожної радянської влади, Греко-католицький храм відібрали і передали у користування московського патріархату, який утворився на території Закарпаття за допомогою КГБ і за підтримки Сталіна. На території Закарпаття ніколи не існувало московської церкви, а якщо були православні, то тільки Сербського Патріархату.
За переписом населення 1851 р. академіка наук Елека Фийнєша, населення Туриці складало: 607 греко-католики, 3 римо-католикм, 33 євреї. Анонс Закарпаття
