Про це повідомляє прес - служба Мукачівської греко-католицької єпархії.
Вкрадені храми Мукачівської греко-католицької єпархії .Великоберезнянський деканат. с. Бегендяцька Пастіль, храм Архистратига Михаїла, 1798
Дерев’яну церкву Архистратига Михаїла в доброму стані, з двома дзвонами, забезпечену всіма образами, згадують у 1751 р.
Нинішня церква збудована 1798 р. на новому місці; за способом будівництва нагадує муровані базиличні церкви, але зовні важко помітити, що споруда дерев’яна. Дахи вкрили бляхою, коли храм був переданиий у власність УПЦ МП, поверх ґонту на початку, 1960-х років, а в 1986 р. стіни оббили дранкою і заштукатурили. Лиш нахил стін та їх певна кривизна вказують на те, що церква дерев’яна. Нава має аркові вікна, а п’яти гранний вівтар – маленькі квадратні. На північній стіні нави влаштовано двері, а до західних дверей приєднано щось на зразок захищеного коридору. Всередині бабинець відділено від нави нави лише двома колонами, стелі – плоскі. Гарно вирізьблено бароковий іконостас своєрідної форми, але ікони вже перемальовані. Оскільки маленька барокова турня не була розрахована на вагу дзвонів, перед головним фасадом церкви поставили каркасну одноярусну дерев’яну дзвіницю, за формою досить близьку до старих дзвіниць. Великий дзвін відлив Ф. Еґрі в 1923 р. Малий дзвін зберігся з часу спорудження церкви. Латинський напис на ньому свідчить, що відлили його в Пряшеві в 1803 р. майстри Пауль Шміц Легерер. Нижче – нерозібрливий кириличний напис, очевидно повторює латинський. Далі вирізано: «Белень Л Б Пастель». Кам’яний хрест коло дзвіниці поставлено в 1907 р. Біля церкви поховано в 1898 р. Івана Когута, який, як розповідають, мав відношення до спорудження (чи, може, облаштування) церуви. Вище та нижче церкви лежать купи каміння, завезеного в кінці 1930-х років для спорудження нової мурованої церкви.
Проект мурованої церкви вартістю 110 тисяч 387 чехословацьких крон виконав архітектор Е. Еґреші в 1938-1939 роках, але згодом почалася війна, а потім прийшла радянська влада і збудувати нову церкву не вдалося.
Із книги Михайла Сирохмана "Церкви України Закарпаття" 2000
З приходом безбожної радянської влади, Греко-католицький храм відібрали і передали у користування московського патріархату, який утворився на території Закарпаття за допомогою КГБ і за підтримки Сталіна. На території Закарпаття ніколи не існувало московської церкви, а якщо були православні, то тільки Сербського Патріархату.
За переписом населення 1851 р. академіка наук Елека Фийнєша, населення Бегендяцької Пастелі складало: 303 греко-католики, 8 євреї.
