Нардеп Василь Брензович знову не втримався та привселядно говорив антиукраїнські слова, а Геннадій Москаль плескав в долоні (ФОТО)

У Меморіальному парку в Сваляві угорці вшанували пам’ять жертв репресій та полеглих у Першій і Другій світових війнах. У скорботному заході взяли участь керівники Закарпатської і Саболч-Сатмар-Березької областей, міст і районів, депутати парламентів України та Угорщини, місцевих рад, представники ГО та рідні похованих. Пише "Закарпаття онлайн".

Зібрання відкрив голова Комісії Меморіального парку Михайло Товт. Він висловив подяку всім, хто оберігає й облаштовує це пам’ятне для угорців місце, де покояться не лише жертви сталінського тоталітарного режиму, а й полеглі в роки Першої та Другої світових війн: "На жаль, нам не вдалося добитися прийняття на законодавчому рівні актів про реабілітацію постраждалих у ці роки, та які б визнавали й засуджували такі дії як злочинні, - наголосив М.Товт. - Ми неодноразово писали звернення до депутатів Верховної Ради, Кабінету міністрів, Президента України, але жодної відповіді не отримали.”

Про те, що жертви не були даремними, говорив головний радник віце-прем’єр міністра Угорщини Золтан Веревці. Він наголосив, що їх приклад надихає нинішнє покоління (угорців - ред.) на захист державних і національних інтересів, кличе відстоювати власні права.

Голова ОДА Геннадій Москаль нагадав, що у Свалявському меморіальному парку покояться понад 15 тисяч закатованих у сталінських таборах представників угорської та німецької національностей краю, яких у листопаді-грудні 1944 року радянська влада "запросила" на триденні відновлювальні роботи, а насправді поневолила на довгостроковий підневільний труд, звідкіля більшість так і не повернулась на батьківщину.

Народний депутат України від Блоку Петра Порошенка, голова Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ) Василь Брензович теж наголосив на важливості пам’ятати жертовність своїх попередників, батьків і близьких, брати з них приклад у відстоюванні своїх прав. Йшлося, безумовно, про угорців Закарпаття.

"Нам теж давали подібні обіцянки, під час президентських виборів підписували відповідні угоди, але слова так і залишились лише на папері. Великі люди й держави сильні тим, що дотримують слова. Як бачимо, не всі. Наша спільна справа – інтегруватись в Європу. Але це неможливо, коли в суспільстві залякують активістів, запрошують їх на допити в СБУ, обмежують у правах та свободах", – 

Генеральний консул Угорщини в Берегові Матяш Сіладі свій виступ присвятив тому, які месиджі посилає нинішньому поколінню пам’ять про жертви комуністичного терору: "Одне із важливих посилань тоді полеглих – не допускати жодних утисків прав і свобод, обмежень у використанні рідної мови, навчанні на ній, залякування активістів тощо. До цього зобов’язує нас пам’ять про майже 500 тисяч репресованих”.

Говорячи про українців Закарпаття, угорський дипломат використовував політичний термін "русини".

Відповідальний секретар Комісії Меморіального парку, закарпатський угорський письменник Дєрдь Дупка наголосив, що Свалява – це лише перші ворота в пекло сталінських таборів, у 5 тисячах яких були угорці. У Меморіальному парку на плитах закарбовані 12 тисяч імен, які вдалося знайти в архівних документах. Тут можна знайти прізвища жертв тоталітарних режимів різних країн. З його слів, незабаром їх список доповнять угорці, закатовані в Румунії, над чим зараз працює ентузіастка Карола Карої.

Представники "історичних" церков провели спільний урочистий молебень за упокой душ похованих.

Учасників зібрання вітали угорськими народними піснями вихованці Свалявської ЗОШ № 1 та юні велосипедисти з Солотвина під керуванням незмінного учасника подібних заходів Кароля Токаря. На двоколісних майоріли державні прапори України та Угорщини.

Під скорботну музику представники делегацій з багатьох районів Закарпаття, Угорщини, керівники та народні депутати двох сусідніх областей і країн, близькі та рідні похованих тут жертв поклали до пам’ятних плит з іменами останніх вінки та букети квітів.

Анонс Закарпаття
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар
иконка
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.