Про це повідомляє прес - служба Мукачівської греко-католицької єпархії.
Вкрадені храми Мукачівської греко-католицької єпархії. Великоберезнянський деканат.
с. Малий Березний, храм апостолів Петра і Павла, 1789
Малий Березний уперше згадують у документах за 1427 р. Розповідають, що першу дерев’яну церкву збудували брати Березаничі на одній із галявин при вирубуванні лісу на схилі Ділок.
Перша писемна згадка про дерев’яну церкву святого Миколая з двома дзвонами, що мала три місцеві образи і старих апостолів на полотні, належить до 1751 р. Ця церква згоріла, на тому місці тепер крамниця. Пізніша церква – мурована базиліка з вежою над входом, стоїть у центрі села, осторонь головної дороги. Розпис Й. Бокшая, що прикрашав наву, нині забілено. Над входом до церкви написано дату спорудження – 1750 р., що, очевидно, не відповідає дійсності, але може вказувати на дату початку робіт. Найвирогідніше, церкву споруджували з 1778 до 1789 р., хоч шематизм 1915 р. датує її 1807 р.
З приходом радянської влади парох отцеь Ілля Янковський був засуджений на 25 років каторги.
Із книги Михайла Сирохмана
"Церкви України Закарпаття" 2000
З приходом безбожної радянської влади, Греко-католицький храм відібрали і передали у користування московського патріархату. На території Закарпаття ніколи не існувало московської церкви, а якщо були православні, то тільки Сербського Патріархату.
За переписом населення 1851 р. академіка наук Елека Фийнєша, населення с. Малого Березного складало: 701 греко-католиків, 24 римо-католики, 20 євреїв
Ісповідник віри о. Ілля ЯНКОВСЬКИЙ — парох церкви Апостолів Петра і Павла в с. Малий Березний Великоберезнянського р-ну. Народився 1 лютого 1902 р. в сім'ї хліборобів Івана Янковського й Анни Леськів у с. Добровлянки Стрийського р-ну на Львівщині. Середню освіту здобув у Стрийській гімназії і продовжив навчання у Львівській духовній семінарії. 6 квітня 1930 р. був висвячений на священика у м. Львові помічним єпископом Микитою Будкою. На протязі 14 років працював у Львівській єпархії: 1930—1932 рр. — помічним священиком у с. Славське, 1932— 1941 рр. — парохом у с. Сенечил, 1941 —1944 рр. — парохом у с. Славське. Знаючи про переслідування греко-католицького духо-
венства Галичини в 1939—1941 рр., о. Ілля, не дочекавшись літа 1944 р., виїхав до Німеччини. У квітні 1945 р. розпочалися відкриті репресії проти Греко-Католицької Церкви в Галичині. Заарештовані митрополит Йосиф Сліпий, єпископи Микита Будка і Микола Чернецький, а також декілька священиків. Спостерігаючи такий стан Церкви в Галичині, о. Ілля Янковський у 1945 р. просить дозволу від єпископа Теодора Ромжі працювати священиком у Мукачівській єпархії й одержує його. З 1945 по 1947 рр. був парохом у с. Сме-реково, 1947—1948 рр. — у с. Малий Березини Великоберезнянського р-ну.
Після приходу в наш край радянських владарів, які з самого початку не доброзичливо ставились до Греко-Католицької Церкви і її працівників, а особливо тих, які від них старались втекти. Вони на Підкарпатті серед перших заарештовують священиків-галичан: Стефана Антонишина, Андрія Дубицького, Йосифа Чубатого й Іллю Янковського. Отця Іллю Янковського співробітники КДБ заарештовують 26 серпня 1948 р. Слідчим Кречко справа о. Іллі була підготовлена до суду, й священик 29 січня 1949 року був засуджений Особливою Нарадою при Міністерстві держбезпеки СРСР на підставі ст. 54-1"а" і 54-2 КК УРСР на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Про подальшу долю о. Іллі Янковського відомостей немає. Отець Ілля реабілітований 25 січня 1991 р. Закарпатським обласним судом.
