Про це повідомляє прес - служба Мукачівської греко-католицької єпархії.
Вкрадені храми Мукачівської греко-католицької єпархії
Перечинський деканат.
с. Чорноголова, храм святого Миколая, 1794
Віддалено від головної дороги, при злитті двох потоків стоїть дерев’яна церква, що належить до найкращих зразків закарпатської барокової архітектури. Церкву збудували з ялини XVII ст. триверхою, бойківського стилю. У 1751 р. згадують дерев’яну церкву святого Миколая, криту шинґлами, в доброму стані, з двома дзвонами та всіма церковними книгами.
Сучасного «барокового» вигляду набула після перебудови в 1794 р. за священика Василя Івашковича. Згідно з написом на одвірку, перебудову здійснив майстер Матій Химич із села Лучки: «СІЯ ЦЕРКОВЬ СООРУЖЕНА ВО ВЕСИ ЧЕРНОГОЛОВЬЮ ЧЕРЕЗЬ МАЙСТРА ХИМИЧ МАТІЯ ОБИВАТЕЛЯ ЛУЧАСКОГО ПРИ СВЯЩЕННІЕРЕІ ВАСИЛІИ ИВАШКОВИЧ РОКУ 1794 МЦА ІЮНІА ДНЯ 2». Тоді церкву вкрили двосхилим дахом, що плавною площиною покриває заломи гранчастого вівтаря і ширший об’єм нави.
У наві і вівтарі збережені шатрові прекриття, характерні для лемківських і бойківських церков. Над бабинцем – плоске перекриття.
Увагу привертає вежа з декоративно багатим бароковим завершенням: підсябиття з фігурно оборобленими кінцями дощок і захисним дашком згори, аркада голосниць чотирисхиле шатро з приплюцнотою банею і ліхтарем. Описання довкола бабинця і нави підтримується різбленими стовпчиками, що є характерним елементом лемківських церков Закарпаття. Біля церкви стоїть каркасна дзвіниця простої конструкції
Із книги Михайла Сирохмана "Церкви України Закарпаття" 2000
У 1944 році з приходом радянських військ і встановленням комуністичного режиму на території Закарпаття, греко-католицька Церква зазнала значних страждань, а згодом повної заборони у 1949 році. В селі Чорноголова греко-католицьку церкву святого Миколая насильно передано російській православній церкві.
За переписом населення 1851 р. академіка наук Елека Фийнєша, населення Чорноголови складало: 614 греко-католики, 8 римо-католиків, 14 євреї.
