73 роки тому, 8–10 березня 1946 року відбувся т. зв. Львівський псевдособор, який ставив собі за мету ліквідацію Української Греко-Католицької Церкви через «возз’єднання» із Російською Православною Церквою. Пропонуємо Вашій увазі детальне інтерв’ю із дослідницею цих процесів Світланою Гуркіною, кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри церковної історії та науковим співробітником Інституту історії Церкви Українського католицького університету.За схожим із Галичиною прикладом також «ліквідовували» греко-католицькі єпархії у Центрально-Східній Європі — в Румунії та Чехословаччині. Зокрема, у Румунії після арешту всіх греко-католицьких єпископів відбувся т. зв. Клюзький собор. У Чехословаччині греко-католицьке духовенство вдалося зібрати на мировий або т. зв. Пряшівський собор, де також проголосили «возз’єднання». Галицький сценарій «ліквідації» намагалися застосувати і на Закарпатті, щоб офіційно приєднати Мукачівську греко-католицьку єпархію, але там не вдалося створити Ініціативної групи. На Закарпатті не було собору, бо прихильники православ’я у своїй більшості відділилися ще у міжвоєнний період, а ті, хто лишався вірними Греко-Католицькій Церкви, були глибоко переконані, і схилити їх до «возз’єднання» з РПЦ було складно.Лист
Г. Карпова Й. Сталіну
з планом боротьби проти Ватикану
(березень, 1945 року) (уривок).
3. Мероприятия по укреплению влияния Русской православной церкви за границей.
