Вкрадені храми Мукачівської греко-католицької єпархії
. Великоберезнянський район.
с. Стричава, храм Великомученика Димитрія, 1840
За легендою, село було в іншому місці, але там сталося лихо: Невелика церква, що стояла в центрі села, провалилася під землю. Врятували лише один з трьох дзвонів, що донині висить у дзвіниці. Перелякані селяни переселилися на теперішнє місце. В 1751 р. згадують дерев'яну церкву святого Димитрія з двома дзвонами, забезпечену всіма образами.
Теперішня церква – невелика мурована споруда, досить цікава своїми наївними формами. З 1948 р. по 1950 р. (з приходом радянських військ) церква була колгоспним складом, що завдало їй шкоди. Тоді ж зникло кілька давніх церковних книг. Поряд стоїть каркасна одноярусна дзвіниця з дерева, вкрита чотирисхилим дахом, та мурований хрест з 1920 р., який поставив Михайло Пітковайз.
У 1944 році з приходом радянських військ і встановленням комуністичного режиму на території Закарпаття, греко-католицька Церква зазнала значних страждань, а згодом повної заборони у 1949 році. В селі Стричава греко-католицьку церкву Великомученика Димитрія передано російській православній церкві.
За переписом населення 1851 р. академіка наук Елека Фийнєша, населення Стричави складало: 318 греко-католиків
