Протягом останніх дев’яти років в Угорщині правляча партія Фідес і прем'єр-міністр Віктор Орбан намагаються взяти під контроль усі гілки влади. Таким чином перетворюючи угорську демократію на декоративну, пише The Economist.Виконавча, законодавча і судова влада Угорщини поступово зміцнювали зв’язки між собою і правлячою політичною силою, керованою Віктором Орбаном. Тепер ці гілки влади, які повинні бути незалежними, підтримують один одного і Фідес — іноді ненав’язливо, а іноді відкрито, зазначає авторитетне видання у матеріалі How Viktor Orban hollowed out Hungary’s democracy.
Сам Орбан називає такий результат «системою національної співпраці», однак і більш відкрито говорить про «неліберальну демократію». Завдяки цьому систематичному переплетенню повноважень Орбан і його партнери перетворили Угорщину на щось, що нагадує однопартійну державу. І зробили це без будь-якого насильства і широкої громадської підтримки. Це досягнення погано позначається на свободі Угорщини та її довгострокових перспективах і є наочним прикладом того, що можливо для автократів інших держав, йдеться у матеріалі.
Орбан пройшов до парламенту у 1990 році, а у 1998 році - став прем'єр-міністром. Його поразка на виборах 2002 року прискорила зростаючий перехід партії Фідес, лідером якої він є, від лібералізму до націоналізму. Протягом 2000-х років партія ставала все більш неоднозначною, і на той час, коли вона знову перемогла у 2010 році, її привабливість у значній мірі ґрунтувалася на християнській культурі та етнічній ідентичності. Під час міграційної кризи 2015 року Угорщина стала першою країною в Європі, яка побудувала паркан, щоб не пускати біженців з Близького Сходу.
У 2010 році хвиля гніву по відношенню до попереднього уряду, очолюваного соціалістами, дозволила Фідес отримати більшість в 68% місць в парламенті, набравши всього 53% голосів. Партія швидко почала використовувати свою більшість, щоб змінити конституцію. Вона збільшила число суддів у Конституційному суді з 11 до 15, призначивши чотирьох своїх суддів на нові місця. Потім знизила обов’язковий пенсійний вік для суддів і прокурорів, звільнивши сотні постів для прихильників Фідес. Вона створила Національну судову канцелярію під керівництвом однокурсниці Орбана Тюнде Хандо. Хандо може накласти вето на просування по службі і вплинути на те, які судді слухають які справи. Наразі Фідес контролює прокуратуру, конституційний суд і вищий апеляційний суд — курію.Залежні суди допомогли Фідес проштовхнути нову конституцію, частково складену чоловіком Хандо Йозефом Саєром. У 2013 році конституційний суд відхилив деякі з нових законів Фідес, у тому числі той, який погрожував різним церквам втратою офіційного статусу. Відповіддю парламенту було внесення цього закону в конституцію.
З 2016 року уряд Угорщини також працював над абсолютно новою системою адміністративних судів, на яку буде мати прямий вплив Міністерство юстиції. Ці суди будуть, зокрема, розглядати суперечки щодо ЗМІ та виборів — областей, в яких звичайні суди все ще час від часу виносять рішення проти уряду. Венеційська комісія Ради Європи, правозахисний орган, піддала критиці таку систему, і уряд припинив її дію, щоб зберегти своє членство у впливовій групі Європейського парламенту, яка пригрозила виключити Угорщину зі складу.
Однак Фідес безпідставно турбується про врегулювання виборчих суперечок — з 2010 року партія продовжує перемагати практично на всіх виборах. У 2011 році Орбан надав право голосу приблизно двом мільйонам етнічних угорців, які є громадянами Румунії, Словаччини, Сербії та України і які у переважній більшості є виборцями Фідес. Їм дозволено голосувати поштою. У той же час близько 350 тисяч угорських громадян, які проживають на Заході і менш охоче віддають голоси за правлячу партію, повинні голосувати особисто у посольствах або консульствах.
Це пояснює, як на виборах у 2018 році Фідес отримав 67% місць у парламенті та зберіг свою більшість, хоча набрав трохи менше половини голосів виборців. Оскільки система так добре перероблена, партії не потрібно опускатися до фальсифікацій виборців, як це роблять грубі автократії. Їхня «система національного співробітництва» є вкрай продуманою. У 2018 році Національне виборче управління визнало недійсними тисячі голосів поштою, оскільки на конвертах була розкрита захисна стрічка. У відповідь уряд скасував закон, що вимагає захисту від несанкціонованого доступу.Правове коригування було використане для придушення повідомлень опозиції. У 2012 році, коли ESMA, іспано-угорська компанія, що розміщує рекламу на вуличних ліхтарях Будапешта, брала рекламу від лівих партій, міська рада заборонила всю зовнішню рекламу у межах п’яти метрів від проїжджої частини. Однак заборона не поширювалася на кіоски, що належать урядовій рекламній групі. У 2015 році майже збанкрутіла ESMA була куплена наближеним до Орбану бізнесменом Іштваном Гаранчею, і заборона була негайно скасована.
Проурядова цензура також зачепила угорські ЗМІ. Найбільша опозиційна газета країни Непсзабадсаг була викуплена і закрита у 2016 році. Її придбала компанія, імовірно пов’язана з другом дитинства Орбана Лорінком Мешарошем, який є другим найбагатшим бізнесменом країни. Незалежні ЗМІ наразі обмежуються сайтами, аудиторією яких є нечисленні читачі, які перебувають у ліберальній бульбашці Будапешта.
Після приходу до влади у 2010 році уряд Орбана почав перетворювати державне інформаційне агентство MTI на орган пропаганди. Регіональні газети, у яких не вистачало репортерів, стали каналами для проурядових повідомлень MTI, і саме з цих газет отримують новини виборці Орбана в малих населених пунктах. Уряд використовує свій рекламний бюджет, який в реальному вираженні збільшився у чотири рази — до більш ніж $300 мільйонів на рік.
Телевізійні та радіостанції Угорщини майже повністю є провладними. У листопаді 2018 року власники 476 засобів масової інформації безоплатно пожертвували їх новому некомерційному фонду, відомому як KESMA, у завдання якого входить пропаганда «християнських і національних цінностей».
Перетворення засобів масової інформації на пропагандистські фабрики позначається на їхній якості. У лютому перший голова фонду KESMA, екс-депутат Фідес недбало пожартував у інтерв'ю, що проурядові ЗМІ настільки нудні, що навіть члени Фідес читають опозиційну пресу. Він був змушений піти у відставку протягом кількох годин.
Підтримувані державою кампанії «громадського інформування» формують громадську думку способами, вигідними для Фідес. Це було використано для посилення антипатії до угорсько-американського філантропа Джорджа Сороса. За перші три місяці 2019 року видатки на суспільну інформацію досягли 48 мільйонів євро, більша частина яких була спрямована на рекламну кампанію, звинувачували Сороса у просуванні міграції.
Незважаючи на свої інституційні переваги, Фідес не зміг би залишитися при владі, якби не був настільки популярний. В агітаційній стратегії партії використовувався економічний популізм: місцева «орбаноміка», яку вважають більш перевершеною за передбачуваний глобалістських неоліберальний консенсус. Орбан був обраний незабаром після фінансової кризи, коли економіка Угорщини перебувала у поганому стані. Падіння форинта — місцевої валюти, викликане кризою, означало, що багато угорців, які брали іпотечні кредити під низький відсоток у швейцарських франках, не могли погасити свої борги. Орбан змусив банки перерахувати заставні у форинтах за вигідними ставками.
Орбаноміка також добре вписується в авторитарний інструментарій. Дослідження, проведене Угорської академією наук, показує, що у багатьох селах майже всі голоси віддані Фідес. Соціолог і колишній міністр освіти Угорщини Балінт Мадяр стверджує, що держава під управлінням Фідес є засобом захоплення економіки і розподілу потоків доходів серед союзників. Мадяр також називає Угорщину «мафіозною державою».
Авторитарний досвід Угорщини також переймають інші країни. Коли у 2015 році до влади у Польщі прийшла партія Право і справедливість, вона імітувала перші кроки Фідес, встановлюючи контроль над конституційним судом країни і знижуючи пенсійний вік для суддів. У 2017 році уряд Молдови, керований олігархами, перевів країну на угорську систему однопартійних округів і пропорційного представництва. Премьєр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, у якого прекрасні відносини з Орбаном, переписав ізраїльську конституцію, щоб в його кабінеті було більше міністрів.
Що може піти не так для містера Орбана?
Проти нього можуть об'єднатися інші партії. Що стосується виборів лідера країни цієї осені - вони уклали договір про підтримку опозиційного кандидата з найкращими шансами у кожному виборчому окрузі. Однак ідеологічні розбіжності партій посилюють це, зазначає кандидатка у прем'єр-міністри від партії lmp у 2018 році Бернадеті Сзель. У ліберальних виборців виникають сумніви з приводу тактичної підтримки соціалістів, не кажучи вже про націоналістів з партії Джоббік.
Загрожувати Фідес також може серйозний спад або уповільнення економіки, яка надмірно залежить від Німеччини, зокрема, її автомобільного ринку. Інші ризики виходять від ЄС. У Брюсселі хотіли б створити умови, щоб у разі переходу країн до автократії їх фінансування могло бути скорочено. Але оскільки Угорщина має право вето, це навряд чи стане законом. Угорщина також відмовилася від нової європейської прокуратури, яка буде переслідувати корупцію у проектах, що фінансуються ЄС. Європейським чиновникам соромно визнати наявність у «клубі» квазідемократії, і тому вони не поспішають карати Угорщину за її порушення. З практичної точки зору, гарантія свободи пересування в ЄС дозволяє легко покинути Угорщину. Що і роблять багато незадоволених.
Для Моніки, викладачки англійської мови, яка переїхала до Нідерландів, останньою краплею стало те, що уряд пішов на переслідування організацій громадянського суспільства.
«Це схоже на антиутопію, це 1984», — говорить вона.
За даними дослідження політолога з Університету Рутгерсачісло Р. Даніеля Келемена, число угорців, які проживають в інших країнах ЄС, з 2010 року збільшилося на 186%. Це є найбільшим процентним прирістом серед усіх країн-членів. Ті, хто їдуть, як правило, добре освічені.
З точки зору уряду, це добре. Еміграція ліберально-орієнтованих верств населення тільки зміцнює владу Фідес.
Анонс Закарпаття
