Про це повідомляє прес - служба Мукачівської греко-католицької єпархії.
Великоберезнянський район.
с. Загорб, храм Василія Великого, 1885
У 1751 р. згадують дерев'яну церкву Василія Великого з двома дзвонами, що вже руйнувалася і мала частково старі, а частково нові образи, а також усі церковні книги. Очевидно, після цього збудували ще одну дерев'яну церкву. В 1892 р. в с. Сіль розібрали поганенький будиночок півцевчителя, що був споруджений з деревини розібраної в Загорбі церкви.
Перша дерев'яна церква стояла в місцині, що дотепер зветься Стара Цирьков, друга була в урочищі Пелекійська Загорода.
Тепер у селі – типова мурована базилічна церква, яку споруджували впродовж 12 років, а село тоді налічувало, як розповідає колишній дяк Василь Іваниця, приблизно 30 хат. Камінь для будівництва брали в урочищі Скалка.
Шематизм 1915 р. вказує на 1885р., як рік оновлення церкви. В 1922 р. сталася велика пожежа. Згоріла школа, кілька будинків, від церкви лишилися тільки стіни. Того ж року зібрали кошти для відбудови.
Серед уповноважених збирачів пожертв в Ужанському комітаті був Олександр Середник. Храм відновлювали за священика Івана Гомічка, куратора Степана Іваниці. Після ремонту завершення вежі стало нижчим на одну главку.
У вежі розташовано три дзвони, найбільший і найменший з яких виготовила ужгородська фірма «Акорд».
З книги Михайла Сирохмана "Церкви України Закарпаття" 2000
За переписом населення 1851 р. академіка наук Елека Фийнєша, населення Загорбу складало: 237 греко-католиків, 10 євреїв
У 1944 році з приходом радянських військ і встановленням комуністичного режиму на території Закарпаття, греко-католицька Церква зазнала значних страждань, а згодом повної заборони у 1949 році. В селі Загорб греко-католицьку церкву Святого Василія Великого передано російській православній церкві.
