У соцмережах активно обговорюють інформацію щодо невідповідності професорсько-викладацького складу рівню підготовки магістрів відповідно до норм Міністерства освіти й науки України. На тлі цих вимог ситуація з кадровим забезпеченням викладання, зокрема щодо підготовки магістрів, в Закарпатському угорському інституті виглядає просто катастрофічно.
Так, згідно з експертними висновками комісії МОН України про підсумки акредитаційної експертизи підготовки бакалаврів з напряму 6.010101 “Дошкільна освіта” в ЗУІ за 2018 рік (висновки про підготовку магістрів у публічному доступі взагалі відсутні), загальна чисельність викладачів, які забезпечують вказаний навчальний процес, сягає 27 осіб, з яких 23 є штатними, 4 — сумісники, з них докторів наук 3 особи (10,5 %), а кандидатів наук — 9 осіб (33,5%). Однак, насправді, якщо проаналізувати розклад занять інституту за 2019 рік, виявиться, що студентів навчають всього 11 викладачів, з них тільки 2 — професори-сумісники та 2 кандидати наук (тут і надалі під такими розумітимуться і “доктори філософії “, тобто ті, хто має міжнародний науковий ступінь PhD).
По спеціальності 035 “Філологія (мова і література угорська)” у висновках експертної комісії МОН України про підсумки акредитаційної експертизи освітньо-професійної програми з підготовки магістрів за 2019 рік вказано, що “загальна чисельність кафедри філогогії, які забезпечують освітній процес зі спеціальності ... складає 38 осіб, з яких 38 штатних. Докторів наук — 3, з них 3 штатних, кандидатів наук — 21, з них 21 штатна, що відповідає чинним вимогам”. Якщо вивчити розклад занять, то виявиться, що до навчання студентів по даній спеціальності задіяно всього 14 викладачів, серед них професорів нема взагалі, а кандидатів наук всього 6. Слід зазначити, що згадка про “38 викладачів кафедри філології” в експертному висновку взагалі з точки зору законодавчих вимог є некоректною, адже закон чітко вимагає визначення саме “групи забезпечення” даної конкретної спеціальності, а не загальну кількість кафедральних співробітників, серед яких є не тільки угорські, але і українські та англійські філологи, які до викладання по спеціальності “угорська філологія” не мають ніякого стосунку.
Що цікаво, цей же трюк був використаний при складанні висновків експертної комісії МОН України про підсумки акредитаційної експертизи освітньо-професійної програми з підготовки магістрів по спеціальності “Філологія (українська мова та література)”. У документі знову вказано, що “загальна чисельність викладачів кафедри філології з ОПП “Філологія (українська мова та література” ... становить 38 осіб, із яких 38 штатних. Докторів наук - 3, з них 3 штатних, кандидатів наук — 21, із них 21 штатний, що відповідає чинним вимогам ...” А насправді, згідно з розкладом занять, українських філологів на рівні магістра готує всього 8 викладачів, з яких всього один професор-сумісник (доктор наук) з Києва та 5 кандидатів наук.
По спеціальності Біологія в довідці за 2019 рік про результати проведення первинної акредитаційної експертизи освітньо-професійної програми за другим (магістерським) рівнем вказано, що у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці 2-го, якісний склад науково-педагогічних працівників, залучених до забезпечення освітнього процесу, включає “17 працівників, з них 5 докторів наук, професорів 29,4%, 12 кандидатів наук, доцентів — 70,6%.” Однак, якщо взяти за основу розклад занять вишу, то виявляється, що до підготовки студентів залучено всього 13 викладачів, серед яких справді є два професора, але обидва вони — сумісники з Угорщини. А кандидатів наук серед них всього сім.
Приблизно така сама ситуація і по підготовці магістрів-математиків. В експертних висновках акредитаційної експертизи підготовки магістрів з спеціальності “8.04020101 Математика” зазначається, що науково-педагогічних працівників інституту, які забезпечують навчальний процес з вказаної спеціальності, всього 16, з них 14 штатних та 2 сумісники, 2 особи є доктори наук, а 5 — кандидати наук. Якщо вивчити розклад занять, то серед семи загалом задіяних викладачів справді можна знайти двох докторів наук. Це два професора-сумісники з Ужгорода та Львова. Однак ніяких штатних професорів-математиків до навчального процесу не залучено. Та й кандидатів наук у розкладі можна віднайти всього двох.
Ще гірша ситуація на кафедрі історії та суспільних наук ЗУІ. У висновках 2019 року експертної комісії МОН України “про підсумки освітньо-професійної програми Історія та археологія підготовки магістрів з спеціальності 032 Історія та археологія галузі знань 03 Гуманітарні науки” стверджується, що “на момент перевірки встановлено, що загальна чисельність викладачів, які забезпечують навчально-виховний процес ... складає - 19 науково-педагогічних викладачів, з них 17 штатних, докторів наук 3 осіб, з них 2 штатний, 1 за сумісництвом; кандидатів наук 11 осіб, з них штатних — 10, за сумісництвом — 1, педагогічних — всього 5, з них 5 штатних” (в цитаті, як і при цитуванні вище, збережено оригінальні орфографію та стилістику документу). Насправді, якщо вивчити розклад занять по підготовці магістрів-істориків, то виявляється, що професорів і докторів наук серед реально залучених до викладання нема взагалі, а з всього 13 згаданих в розкладі працівників тільки семеро мають науковий ступінь кандидата наук (хоча навіть вони не всі історики — серед них є юристи, фольклористи тощо).
Узагальнюючи вищезгадану інформацію, мабуть, варто виділити один важливий момент — серед викладачів ЗУІ, які готують магістрів, нема жодного штатного професора. Більше того — відомо, що навіть штатних дипломованих доцентів на весь виш всього три.
Кожен може самостійно перевірити викладену інформацію на сайті інституту за посиланнями http://kmf.uz.ua/uk/strukturni-pidrozdily/ (тут можна знайти висновки акредитаційних комісій) та http://www.kmf.uz.ua/orarend/ (розклад занять).
Які висновки можна зробити з результатів цього досить нескладного порівняльного аналізу, який, до того ж, охоплює тільки один невеликий сегмент навчального процесу в берегівському угорськомовному виші?
Беззаперечним є те, що всі вищезгадані висновки експертних комісій МОН України, в частині, що стосується груп забезпечення освітнього процесу, не мають відношення до реального стану речей. Керівництво ЗУІ можливо, сфальшувало дані, а члени комісій своїми довідками легітимізували недостовірні дані.
Безумовним є те, що рівень викладання в ЗУІ ніяким чином не відповідає нормам, передбаченим чинним українським законодавством, що виш не виконує вищезгадані ліцензійні умови провадження освітньої діяльності. Тому, принаймні в частині підготовки магістрів, керівники інституту вводять в оману всіх. Студентів, яких готують, державні органи і науково-педагогічну спільноту України, та навіть державне керівництво сусідньої Угорщини, яка щедро і практично безконтрольно спонсорує унікальну для краю «alma mater» угорськомовної вищої освіти Закарпаття.
