Кремль продовжує стверджувати про “єдність росіян і українців”

 Раз «один народ» значить, має керуватися не з Києва, а з МосквиРосійський філософ і публіцист Ігор Чубайс попереджає українців про те, що пасажі Путіна про єдиний російський народ невипадкові:
 Це досить прозорий натяк. Йдеться про те, що Кремль не відмовляється від перспективи поглинання України. Раз «один народ» ‒ значить, має керуватися не з Києва, а з Москви. Чому це так важливо, навіщо це потрібно Путіну ‒ неважко зрозуміти. … Скоро Україна стане такою «пропозицією, від якої неможливо буде відмовитися». Це розуміють у Кремлі, й тому його стратегія не змінюється: Україна має бути підпорядкована, поки вона ще не стала членом НАТО та союзною для США державою.
Український історик, соціолог, викладач, публіцист, блогер, літератор Кирило Галушко проаналізував 120 російських шкільних підручників і дійшов висновку, що вони зберегли радянську та імперську ідеологію про початок історії Російської держави:
 З чого починається підручник історії Росії? Там немає Денисової печери на Алтаї, немає Тюркського каганату, немає Волзької Булгарії ‒ по суті, у них відсутні неслов'янські народи. У Росії живуть 6 мільйонів волзьких татар, а в шкільному підручнику історії Росії про них є одна фраза, як їх завоював Іван Грозний. Всі інші народи згадуються до входження до складу Російської держави, а потім зникають. Точно так само українці.
Будь-який російський школяр за останні 200 років вчив, що історія Росії починається з трьох братів Кия, Щека, Хорива та сестри їхньої Либіді, а «Київ ‒ мати міст руських». У них виникає логічне запитання: «Чому мати міст россійських розташована не в Росії?», «Хто такі взагалі українці, чи існують вони?» А їм дають відповідь, що українців придумали вороги Росії, а вони ‒ насправді росіяни, тільки чомусь не готові цього визнати.
А, нещодавно, сам Путін, як і обіцяв, за своїм авторством, опублікував статтю та ще й українською мовою, в якій підтверджує свою давню позицію про буцімто «історичну єдність росіян і українців», спростовану сучасною історичною наукою
Стаття починається з того, що Путін пригадує сказані нещодавно слова про те, що “українці та росіяни – один народ, одне ціле”.
У статті він посилається нібито до спільної історії народів.
“… Щоб краще зрозуміти теперішнє і зазирнути в майбутнє, ми повинні звернутися до історії. Звичайно, в межах статті неможливо охопити всі події, які трапилися більше ніж за тисячу років. Проте, я зупинюся на тих ключових, поворотних моментах, про які нам – і в Росії, і в Україні – важливо пам’ятати. І росіяни, і українці, і білоруси – спадкоємці Давньої Руси, яка була найбільшою державою Європи. Слов’янські та інші племена на величезному просторі – від Ладоги, Новгорода, Пскова до Києва і Чернігова – були об’єднані однією мовою (зараз ми називаємо її давньоруською), господарськими зв’язками, владою династії князів Рюриковичів. А після хрещення Руси – й однією православною вірою. Духовний вибір Святого Володимира, який був і Новгородським, і Великим Київським князем, і сьогодні багато в чому визначає нашу спорідненість”, – йдеться в тексті.
Причепився російський президент і до назви української держави.
“… Назва «Україна» тоді використовувалася частіше у значенні, в якому давньоруське слово «окраїна» зустрічається у письмових джерелах ще з ХІІ століття, коли йшлося про різноманітні порубіжні території. А слово «українець», якщо судити також на підставі архівних документів, спочатку означало прикордонних служивих людей, які забезпечували захист зовнішніх кордонів”.
У статті президент РФ заявив, що “сучасна Україна – цілком і повністю дітище радянської епохи”.
“Ми знаємо і пам’ятаємо, що значною мірою вона створювалася за рахунок історичної Росії. Досить порівняти, які землі возз’єдналися з російською державою в XVII столітті і з якими територіями УРСР вийшла зі складу Радянського Союзу. Більшовики ставилися до російського народу як невичерпного матеріалу для соціальних експериментів. Вони мріяли про світову революцію, яка, на їхню думку, взагалі скасує національні держави. Тому довільно нарізали кордони, роздавали щедрі територіальні «подарунки», – заявив Путін.
Він додав, що, працюючи над цією статтею, “основувався не на якихось таємних архівах, а на відкритих документах, які містять добре відомі факти”.
“Що тут скажеш? Все змінюється. У тому числі – країни, суспільства. І звісно, частина одного народу в ході свого розвитку – в силу ряду причин, історичних обставин – може у певний момент відчути, усвідомити себе окремою нацією. Як до цього ставитися? Відповідь може бути лише одна: з повагою! Хочете створити власну державу? Будь ласка! Але на яких умовах?.. Інакше кажучи – йдіть з тим, з чим прийшли. З такою логікою важко сперечатися. Додам лише, що довільну перекройку кордонів більшовики, як вже зазначав, почали ще до створення Союзу, і всі маніпуляції з територіями проводили волюнтаристськи, ігноруючи думку людей. Російська Федерація визнала нові геополітичні реалії. І не просто визнала, а багато чого зробила, щоб Україна відбулася як незалежна країна”, – заявляють у Кремлі.
Зрештою, текст на сайті Кремля підсумовують тим, що “з повагою” ставляться до української мови і традицій, до прагнення українців бачити свою державу вільною, безпечною, благополучною.
“Впевнений, що справжня суверенність України можлива лише в партнерстві з Росією. Наші духовні, людські, цивілізаційні зв’язки формувалися протягом століть, сходять до тих же витоків, загартовувалися спільними випробуваннями, досягненнями і перемогами. Наша спорідненість передається із покоління до покоління. Вона – у серцях, у пам’яті людей, які живуть в сучасних Росії та Україні, в кровних зв’язках, які об’єднують мільйони наших сімей. Разом ми завжди були і будемо незліченно сильнішими та успішнішими. Адже ми – один народ. Зараз ці слова сприймаються деким в штики. Можуть бути витлумачені як завгодно. Але багато людей почують мене. І скажу одне: Росія ніколи не була і не буде «анти-Україною». А якою бути Україні – вирішувати її громадянам”, – резюмував Путін.
[08:57, 14.07.2021] Володя Опель: Нова стратегія РФ по відношенню до України:
"русский мир" знову в дії

Останнім часом в Росії тема України стала дуже популярною: майже кожного дня щось про нас пишуть, говорять, видумують, брешуть.
Згадують про Україну всі: від Путіна, який відзначився розлогими пасажами, до закарпатця Гецка, який переховується в Москві та Маргарити Симоньян, яка керує російським пропагандистським каналом Russia Today.
"Останнім цвяхом" стало речення у новій редакції стратегії нацбезпеки РФ про "зміцнення братніх зв’язків з українським та білоруським народами".
Слова застосовуються різні, але зводяться до декількох простих тез:
1.    В України немає ані історії власної державності, ані історії Української нації. Останньої взагалі не існує, вона «торговая компанія, зарегистрированная в США», а росіяни та українці начебто "один народ". Україна є результатом розпаду СРСР, а тому є "штучною державою".
2.    Україна знаходиться "під зовнішнім керуванням", через це говорити з нею немає сенсу. Водночас під "зовнішнє керування" її нібито віддала влада, що знаходиться під впливом "нацистських і націоналістичних елементів", а народ України є "братнім".
3.    Україну потрібно повернути силою, шляхом просування силоміць "руського миру".
Ці тези відрізняються у залежності від того, хто і на яку аудиторію їх озвучує.
Адресатів всього чотири – це США, ЄС, Україна та власне внутрішньо російська аудиторія.
Сигнали чітко зрежисовані в залежності від адресата і це свідчення підготовки до реалізації нової стратегії щодо України.
В свою чергу, Гецко з москви постійно пересилає всім «петиції» про незаконне існування України, як держави, що, в цілому, є наслідком його підконтрольності політиці Кремля та повністю відповідає його пропагандистським тезам щодо нашої держави.
З точки зору Кремля попередня стратегія гібридного тиску і окупація Донбасу та Криму працює незадовільно.
Нещодавно, слова Байдена про корупцію, а не окупований Донбас як головну перепону на шляху членства до НАТО, викликали істерику у Москві.
Повернення зони російського впливу в Україні, як цього хоче Кремль, зруйнує Українську державність і завдасть нищівного удару по іміджу Заходу, як лідера та основоположника усіх змін та зрушень.
Реінкарнація "імперії" на принципах "слов’янського братерства" та "православ’я" добре відповідала б імперським скрепам, що насаджуються в Росії.
Формою просування та насадження ідеї "єдиної та неподільної" буде "руський мир" з масштабним ідеологічним наступом по ТВ, інтернету, радіо тощо.
У Москві думають, що це зможе стабілізувати і саму Росію, адже одним закручуванням гайок не обійтися – потрібен зовнішній ворог та головне нова об’єднуюча ідея – "нове слов’янське православне братерство".
Кремль одночасно прагнутиме зруйнувати або щонайменше послабити солідарність США та ЄС через тему України, пропонуючи Євросоюзу нове партнерство. Саме такі думки висловив Путін у своїй статті для німецької газети "ДіЦайт" 22 червня.
У протистоянні Захід-РФ остання на перспективу не має жодних шансів, а гра на проблемах і дефіциті солідарності здається Росії привабливою і перспективною.
Вдавати, що зміцнення частоти та інтенсивності російської риторики щодо України не є чимось особливим, суперечить не тільки реальності, а й здоровому глузду. В Росії теж читають наші опитування і бачать, що розуміння сутності сучасного російського режиму повільно і поступово, але зростає у всіх регіонах України.
Це означає, що проекти "Новоросія", "руський мир" та «РусиниРуси» Гецка, мають обмежений термін використання. Їх необхідно актуалізовувати зараз, адже потім буде вже пізно. Невипадково, що Путін все частіше говорить і публікує свої статті щодо "одного народу та однієї історії" саме зараз.
Ми вважаємо, що РФ просто змінила градус риторики, і відповідаємо на це зміною своєї риторики. Це позбавлено сенсу, адже тролінг Путіна ні до чого не призведе, бо він вірить в те, що каже. Відповідати на російські тези потрібно, але стиль "сам дурень" створює враження, що все обмежиться обміном "люб’язностями".

Стратегія протидії "руському миру" має бути спільною стратегією України та Заходу. Це і є сьогодні ключовим викликом для української зовнішньої політики.

Всі тези російських пропагандистів про те, що українці "розуміють лише танки" або "руський мир потрібно просувати силоміць" ніколи не спрацюють щодо стійкої, внутрішньо згуртованої України.

За словами Путіна неодмінно послідують подальші дії і ми маємо бути готові дати відсіч його імперським планам.
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар