Свій перший «сільський» прийом громадян народний депутат України Іван Бушко провів у Пийтерфолво на Виноградівщині. Це затисянське село ще за радянських часів завдяки герою соцпраці Антоніну Бірову славилося не лише колгоспом-мільйонером, але й розвинутою соціальною інфраструктурою. Вона манила сюди, як до раю, загони туристів, митців, спортсменів, компартійних діячів і навіть перших осіб союзних республік та сусідніх держав. Зберегти залишки колишніх досягнень, адаптувати їх у непростих економічних відносинах сучасності намагається актив молодих підприємливих сельчан на чолі з господаровитим біровом Валентином Товтом.
Чи не тому одним з перших питань, з яким група сільських депутатів звернулася до Івана Бушка, став жалюгідний стан дороги у Пийтерфолво і вцілому на відрізку автомагістралі між Вилоком та Неветленфолу. Небувалі чорториї на шляху дошкуляють не лише місцевому населенню, але й міжнародним перевізникам, які в розпачі розводять руками і знімають на камери «японські дороги» України – яма на ямі.
Показово, що під час нещодавнього візиту прем’єра Миколи Азарова до Будапешту угорська сторона запропонувала українцям вельми вигідний кредит для ремонту закарпатських шляхів. Наші урядові досі чухають потилиці, вигідних грошей їм би хотілось для всієї країни. А даремно, мільйон чи півтора мільйони євро не зроблять погоди у державі, зате для маленького Закарпаття вони добре прислужилися б. Тим часом Іван Бушко, як один із найбільш активних лобістів будівництва закарпатських доріг, запевнив пийтерфолвівців – як тільки в області почнеться капітальний ремонт шляхів, відрізок міжнародної автодороги Берегово-Вилок-Дяково буде одним із перших на черзі.
Будуть дороги – будуть і туристи. У Пийтерфолво є де їх прийняти, що показати. Тут шанують і бережуть місцеві національні традиції. Чого вартий тільки один із кращих в області історико-краєзнавчий музей під відкритим небом і чи не єдина в Україні сільська картинна галерея з великим доробком робіт відомих живописців. Її, до речі, не так давно відремонтували за кошти угорського уряду та районної влади. Аби активізувати митців, сільська рада, як повідомив Валентин Товт, бере участь у конкурсі на європейський грант для проведення у Пийтерфолво міжнародних пленерів живописців. До нардепа ж звернулися керівники музейного комплексу за сприянням у реставрації будиночків-експонатів скансену та пошитті костюмів для місцевого хореографічного колективу.
А головний лікар амбулаторії Вікторія Сідак підняла болючі питання сільської медицини. На території сільської ради знаходяться три населені пункти, у яких проживає понад 5400 громадян. А в Пийтерфолво всього один лікар і той без транспорту. Вкрай потрібно бодай ще одного медичного працівника, бажано, місцевого, а з медичного обладнання – кардіограф. Завідувачка амбулаторії клопотала також про придбання комп’ютерної техніки, бо ж писанина замучила сільську медицину. Цю сферу, як відомо, зараз пробують реформувати. В районі маємо 33 амбулаторії. Та чи потрібна їх така кількість? Чи не краще було би замість адміністративних структур підняти зарплату лікарям, забезпечити їх транспортом і необхідним медичним обладнанням? Можливо, тоді менше людей сіл товпилося б у коридорах районної поліклініки та не їхали на лікування за кордон…
Отакої! У славнозвісному Петрові ( чи то пак Пийтерфолво) немає свого дитсадка. Як міг до такого допустити Антонін Олександрович Біров? Аж ні, дитсадок таки був і збудував його орденоносний колгосп «Прикордонник»… Про цю проблему Іванові Бушку нагадали молоді пийтерфолвівські мами, які змушені щоранку доправляти свої маленька чада у Тисобикень чи Форголань. Але так роблять далеко не всі. Більшість малят, всього біля 150, сидять вдома з бабусями, коли їхні батьки заробляють на хліб насущний за кордоном чи на власних городах.
Тим часом колишня садикова будівля на чудовій території у самому центрі села пустує з 1997 року. За останні кілька років сільська рада спромоглася тимчасово накрити її, аби вберегти від руйнувань. Тут вже замінили вікна та розпочали ремонт внутрішньої електромережі. Загалом, для повного відновлення споруди треба до п’яти мільйонів гривень. Це дасть змогу розмістити в ній чотири групи малят і зняти цю проблему в селі. Ознайомившись разом із головою райдержадміністрації Тетяною Граб станом справ на будівлі колишнього дитсадка, нардеп пообіцяв молодим мамам і сільським депутатам сприяти у виділенні коштів для відновлення ДНЗ, та першочергово в районі мають бути завершені раніше розпочаті аналогічні заклади, які не потребують значних фінансових коштів.
А ще під час прийому до депутата Верховної Ради звернулися місцеві соціальні працівники. Вони звернули увагу народного обранця на соціальних виплатах сім’ям ромської меншини. Всього у Пийтерфолво у близько ста невеличких циганських будиночках проживає майже тисяча чоловік. Їхня кількість в останні роки різко зростає. Живуть разом по кілька родин. Одружуються в 12-14 років, не реєструючи шлюбів, аби отримувати додаткові допомоги. Є випадок, коли місцева ромка народила двічі за один рік. Соціальні виплати при народженні дітей для багатьох ромів стали свого роду бізнесовими проектами, за рахунок яких вони живуть. Так, одна з таких сімей тут отримує щомісяця соціальні допомоги на дітей до 8 тисяч гривень. При цьому в будинку жахливі санітарно-гігієнічні умови, діти погано виховуються, не відвідують дитсадків і шкіл.
Важливо, що соціальні працівники в селі вже взялися аналізувати цю проблему, через яку, до речі, дещо раніше пройшли наші сусіди угорці, словаки та румуни. Іван Бушко відкрито заявив про неї на нещодавньому засіданні парламентського комітету і наткнувся на критику з боку деяких представників з фракції комуністів, які за пафосною риторикою про благородність збільшення народжуваності не бачать істинного стану речей в середовищі ромів та його перспективи. Тому важлива праця місцевої влади і соціальних працівників у цьому напрямку і правда, яку має знати суспільство.
Під час весняного водопілля знову загострилася ще одна болюча проблема Затисянщини – Тиса звернула у своє старе русло і стала підмивати берег, та так активно, що до дамби вже залишається якихось 20-30 метрів. А за нарощеним три роки тому штучним насипом — людські будинки у самому центрі села Тисобикень. Не дай Бог повінь, і наслідки від виливу річки можуть бути катастрофічними. Ознайомившись із ситуацією на місці, нардеп телефоном зв’язався із начальником закарпатського облводгоспу Володимиром Чіпаком. Вирішили, як тільки вода спаде до необхідного рівня, русло річки скоригують, скориставшись випробуваним методом насипання кам’яних валунів.
Іван Бушко також побував на околиці Великої Паладі, де згідно нещодавньої домовленості між урядами Угорщини та України, має бути відкрито міжнародний пункт пропуску.
Василь Кіш
