Колись це була одна з найтихіших вулиць міста Ужгород. Цю вулицю місцеві жителі називали маленьким селом. Мова йде про одну з найдовших вулиць Ужгорода. Це вулиця Загорська. Як згадує п. Петро, один з мешканців вулиці Загорська, раніше я міг перейти вулицю із заплющеними очима, за день вулицею проїжджали хіба що маршрутний автобус №11, два рази на день возили молоко з місцевої ферми (знаходилась в кінці вул. Загорська) та декілька місцевих жителів на власному автотранспорті. Все почалося після сполучення вулиці Загорська з Новим Районом (відкриття нового транспортного мосту). Після того все змінилось. Наша вулиця стала справжня автомагістраль, іншими словами її не назвеш. За день вулицею Загорська проїжджають тисячі легкових автомобілей. Але як каже п. Петро, легкові автомобілі це ще нічого, велике навантаження на вулицю спричиняють великогабаритні автомобілі. Майже кожний третій автотранспорт, який рухається вулицею - це важковаговики, такі як Татри, Камази, Камйони, тощо… Вони вщент перегружені, їх вага складає більше 25 тонн. І це все при тому, що дорога вже не витримує таке навантаження. Як згадує п. Петро капітальний ремонт вулиці Загорська робився ще в кінці 90-х років. Але найбільшою проблемою є те, що будинки по вулиці дуже близькі до дороги. Під час проїзду завантаженого вщент грузовика, в будинках відбувається потужна вібрація, наче землетрус. Будинки не витримують, мешканці змушені майже кожний рік робити в оселях ремонти. Міська рада ніяк не реагує, на вулиці не встановлені жодні обмежувальні знаки. Транспорт вулицею рухається як по об"їзній дорозі. Мешканці вулиці вже неодноразово зверталися до місцевих органів, але поки безрезультатно…. Як каже п. Петро жителі вулиці Загорська налаштовані рішуче, будемо перекривати дорогу до тих пір, поки влада нас не почує.
Колись це була одна з найтихіших вулиць міста Ужгород. Цю вулицю місцеві жителі називали маленьким селом. Мова йде про одну з найдовших вулиць Ужгорода. Це вулиця Загорська. Як згадує п. Петро, один з мешканців вулиці Загорська, раніше я міг перейти вулицю із заплющеними очима, за день вулицею проїжджали хіба що маршрутний автобус №11, два рази на день возили молоко з місцевої ферми (знаходилась в кінці вул. Загорська) та декілька місцевих жителів на власному автотранспорті. Все почалося після сполучення вулиці Загорська з Новим Районом (відкриття нового транспортного мосту). Після того все змінилось. Наша вулиця стала справжня автомагістраль, іншими словами її не назвеш. За день вулицею Загорська проїжджають тисячі легкових автомобілей. Але як каже п. Петро, легкові автомобілі це ще нічого, велике навантаження на вулицю спричиняють великогабаритні автомобілі. Майже кожний третій автотранспорт, який рухається вулицею - це важковаговики, такі як Татри, Камази, Камйони, тощо… Вони вщент перегружені, їх вага складає більше 25 тонн. І це все при тому, що дорога вже не витримує таке навантаження. Як згадує п. Петро капітальний ремонт вулиці Загорська робився ще в кінці 90-х років. Але найбільшою проблемою є те, що будинки по вулиці дуже близькі до дороги. Під час проїзду завантаженого вщент грузовика, в будинках відбувається потужна вібрація, наче землетрус. Будинки не витримують, мешканці змушені майже кожний рік робити в оселях ремонти. Міська рада ніяк не реагує, на вулиці не встановлені жодні обмежувальні знаки. Транспорт вулицею рухається як по об"їзній дорозі. Мешканці вулиці вже неодноразово зверталися до місцевих органів, але поки безрезультатно…. Як каже п. Петро жителі вулиці Загорська налаштовані рішуче, будемо перекривати дорогу до тих пір, поки влада нас не почує.
