В Ужгороді на території військової частини встановлять меморіальний пам’ятник загиблим воїнів 15-го батальйону 128-ої гірсько-штурмової бригади.
За час війни на Донбасі бригада втратила 52 воїнів. Військові та волонтери, які п’ять років поспіль на фронті і в тилу захищають Україну, пригадують найстрашніші сторінки і тих, хто поклав своє життя. А ще про допомогу, яка свого часу була ключовою у підтримці армії.
Алея слави поряд із входом до військової частини. За два тижні тут відкриють новий меморіал – загиблим воїнам 128-ої бригади. А це військові з різних куточків України.
Від задуму до реалізації минуло пів року. Останні два місяці волонтери, військові та виконавець робіт ретельно узгоджують інформацію про загиблих, чиї портрети та імена з’являться на меморіалі. Вивіряють кожне слово і дату. За історією 128-ої бригади можна писати історію неоголошеної війни, яку на території України розпочала країна-агресор.
Дебальцево, що за півтора тисячі кілометрів від Закарпаття – це і сторінка життя Антона Гайтанжи. Це тепер Антон у цивільному і може спокійно розповідати про свої будні. Після складної травми в Дебальцеві у лютому 2015-го, чоловік ще три роки відпрацював у штабних умовах і зрештою залишив муштру після 14 років військової служби.
Це тепер Антон і Микола Миколайович бачаться рідше. А в 2014-му на зв’язку були щодня. Микола Новосад – на волонтерській службі з перших днів війни. Транспорт, обладнання, якого тоді не бачила армія, поранені – волонтери шукали і знаходили можливості вирішити завдання воєнного часу. Друзі друзів, знайомі знайомих – зв’язувалися з усіма, хто міг допомогти. Серед помічників були й досі залишаються підприємці.
Меморіал пам’яті на території військової частини по вулиці Другетів в Ужгороді відкриють уже всередині липня. Конкретну дату і час організатори оприлюднять публічно і запрошують кожного вшанувати пам’ять полеглих. І головне пам’ятати – війна не завершена.
