Івано-Франківська обласна рада у п'ятницю дозволила Верховинській районній раді передати в державну власність і оперативне управління Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" будівлю колишньої обсерваторії на горі Піп Іван у Карпатах.
Рішення ухвалено на підставі рішення Верховинської райради та звернення університету.
Як зазначено у зверненні до облради ректора Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Ігоря Цепенди, університет спільно з Варшавським університетом вживають заходів щодо реалізації українсько-польського проекту з відновлення колишньої обсерваторії на горі Піп Іван як науково-дослідного центру для вчених і студентів, а також як туристичного об'єкта.
Досі будівля колишньої обсерваторії перебувала у власності територіальних громад сіл Верховинського району.
Як повідомлялося раніше, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника та Варшавський університет мають намір до 28 липня 2015 року відновити колишню обсерваторію на горі Піп Іван у Верховинському районі Івано-Франківської області.
Астрономічно-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван, або, як її ще називають, Білий Слон, розташована на висоті 2028 м над рівнем моря.
Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, оскільки Варшавська ставала дедалі менш здатною для астрономічних досліджень.
У 1935 році інженер, генерал Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони країни запропонував директору астрономічної обсерваторії Варшавського університету організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували побудувати в Карпатах на горі Піп Іван.
Цього самого року затвердили проект будівництва обсерваторії, і влітку 1936 року розпочалася його реалізація.
Обсерваторію споруджували переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу - каменю-пісковика, що значно зменшувало і спрощувало будівництво. Робочою силою були місцеві жителі, каміння на гору підвозили кіньми й несли в руках або на спині. Так само транспортували й інші будівельні матеріали, які доставляли до найближчої залізничної станції Ворохти.
Стіни обсерваторії побудовані у стилі конструктивізму, складені з вапняних блоків і мають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м - на рівні верхніх поверхів. Споруда має два поверхи зі східної та п'ять - із західної сторони. Її дах укритий мідними листами. З південного боку розміщувалася ротонда, де був телескоп.
Обсерваторію урочисто відкрили 29 липня 1938 року. Тут було 43 кімнати, зокрема конференц-зал, житлові приміщення, їдальня, кабінети, в підвалі розмістили акумуляторну станцію і котельню.
Після початку Другої світової війни з обсерваторії евакуювали все найцінніше обладнання. У 1939 році будівля обсерваторії та залишки обладнання перейшли у власність радянської влади.
До червня 1941 року тут іще проводили метеорологічні дослідження. Потім німці вивезли металеві частини астрографа до Львова. Відтак приміщення занедбали, місцеві жителі розтягли все, що становило бодай якусь цінність, зокрема мідні листи з купола й даху обсерваторії.
Після цього діяльність обсерваторії не відновлювали.
Джерело:interfax.com.ua
