Закарпатський журналіст: Чи можу я мовчати коли послідовники «Руського міра» насміхаються з греко-католицької громади

Про це на ФБ написав Головний редактор "Трибуни" Павло Федака." - Останнім часом мені закидають, мовляв на сторінках редагованого мною видання «Трибуна» публікуються матеріали які висвітлюють міжконфесійні конфлікти.
Зразу кажу, що не маю наміру образити рядових вірників православної конфесії, але маю тверду позицію з певних питань. 
При народжені я був підпільно хрещений греко-католицьким священником отцем Юрієм Федакою – рідним братом мого діда Михайла. Моя бабка Поліна була надзвичайно релігійною жінкою, в часи СРСР постійно відвідувала таємні богослужіня та слухала греко-католицькі літургії з Ватикану.
Стрика Юрка, як його звали в нашій родині, системно переслідували органи КДБ. Нерідко йому доводилося для протидії слідкуванню використовувати непересічних заходів безпеки. Так як отець Юрій був невеликого зросту його могли заховати в міх з під картоплі і прикрити у багажнику авто іншими мішками з картоплею. Таким чином він неодноразово їздив хрестити дітей, кегебісти знали марку, номер авто яке мало везти священника, але при огляді його не знаходили. Так само отець Юрій Федака міг перевдягнутися в жіночий одяг і йти на підпільний захід. Мені на все життя закарбувалися в пам’яті його розповіді про ті непевні часи.
 Не дивлячись на це, я, на жаль, не став ревним християнином. Рідко відвідую церкву, здебільшого на великі релігійні свята та роковини, грішу, не дотримуюся посту, хіба у Страстну п’ятницю, але ніколи не забуду, що є греко-католиком.
Понад 40 років наша церква зазнавала утисків, гонінь і переслідувань. Наших владик та священників кривавий комуністичний режим вбивав і гноїв у тюрмах та концтаборах. Храми відібрали і передали ручній підконтрольній КДБ церкві.
В квітні 1990 року отець Юрій Федака провів першу в Закарпатті публічну Службу Божу біля однієї зі стацій на кладовищі Кальварія. На неї прийшло всього кілька десятків чоловік. Люди були ще залякані ненависним комуністичним режимом, але його розпад був невідворотнім. На наступну Службу прийшло вже понад 1000 вірників, які десятки років чекали цього. Кривавий Молох СРСР відступив.
Пройшли довгі роки реабілітації греко-католицької церкви, часткове повернення батьківських храмів, але знову чобіт окупанта топче нашу рідну землю. Греко-католицькі священники в ролі військових капеланів пішли на фронт, а ворожа церква благословляє і освячує знамена сепаратистів, що йдуть зі зброєю на нашу країну.
 Чи можу я мовчати коли послідовники «Руського міра» насміхаються з греко-католицької громади. Ні, не можу. «Трибуна» і надалі даватиме відсіч антидержавним силам, що роздмухують полум’я сепаратизму і нестабільності на Закарпатті." - пише Федака.
рейтинг: 
  • Подобається
  • 1
Залишити коментар
иконка
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.