Давно відомо, що московська окупація в наших містах виглядає як справжнісінька антиутопія: зомбімобілі, що транслюють російську пропаганду на вулицях, спроби влаштовувати радісні мітинги на фоні знищеної вщент житлової інфраструктури, повернення пам’ятників радянської доби. На останньому хочемо зупинитися трошки детальніше.Про це йдеться в статті на офіційному сайті "
Правого Сектору".
Доволі часто надходить інформація про відновлення пам’ятників-істуканів Леніну на окупованих територіях. Зокрема активно йде процес в Херсонській та Запорізькій областях, в які москалі, за власними словами, начебто прийшли назавжди. Останнім доволі зухвалим прикладом стало встановлення в окупованому Мелітополі пам’ятника Павлу Судоплатову - радянському чекісту, вбивці Євгена Коновальця та активному борцю з ОУН та УПА.
Навіщо орки так концентрують увагу на пам’ятниках? Навіщо приділяють стільки часу монументальній пропаганді? Все дуже просто. Можна не дивитися новини по телевізору, можна отримувати об’єктивну інформацію зі сторонніх ресурсів за допомогою впн, можна викидувати в смітник агітаційну листівку одразу після отримання, але від ідола на постаменті так просто не сховаєшся. Його буде видно кожен день ідучи на роботу, біля нього будуть призначатися зустрічі та побачення, біля нього окупанти будуть зганяти людей на мітинги та маніфестації. Він завжди буде нагадувати своєю присутністю про культурну матрицю, в яку потрапило населення, не дарма більшовики підходили до цього питання з таким осатанілим ентузіазмом, ставлячи пам’ятники Леніна в кожному місті, селі, на кожному заводі та колгоспі.
Натомість ситуація з монументальною пропагандою в Україні йде нарочито погано. Звісно, ми не пропонуємо ставити в кожному селі однотипні пам’ятники, але питання зносу вже існуючих російських та радянських істуканів та встановлення на заміну їм пам’ятники діячам української історії та культури - важливе завдання. До прикладу в столиці України досі нема повноцінних пам’ятників Євгену Коновальцу, Роману Шухевичу та Степану Бандері - людям, які поклали своє життя на вівтар боротьби за незалежність. Натомість істукан у вигляді Ватутіна стоїть, більше того, на жаль, є люди, які чинять спротив його демонтажу. В місті Одеса досі стоїть пам’ятник Єкатерині - російській імператриці, що відповідальна за знищення козацтва та закріпачення українців. Натомість тема самих чорноморських козаків, які приймали активну участь в розбудові міста, в монументальній архітектури не розкрита. Така ситуація відбувається майже по всій країні, в кожному місті. Хоч ми майже вичистили спільними зусиллями країну від пам’ятників радянської доби (хоч подекуди через криво прописаний закон про декомунізацію і не до кінця), але пам’ятників російським діячам ще багато, а пам’ятників українським діячам, що були прямо пов’язані з історією міст катастрофічно мало.
Що стосується наново встановлених більшовицьких істуканів на тимчасово окупованих територіях, то їхня доля дуже проста: вони будуть винесені в повітря після звільнення. Разом з тими, хто їх встановлював. Московській орді не вдасться знову затягнути нас в своє болото. Все що пов’язано з окупантами та їхньою історією буде прибрано геть з наших територій.
Микита Нерез
