Серед громадськості вже давно вкорінилася думка, що жінки просто повинні прощати зради чоловіка, адже він - сильна стать і цим все сказано. Він, на відміну від слабких жінок, може робити все, що йому заманеться. Може порушувати вікові негласні закони, спростовувати висловлювання вчених, і все тільки тому, що він чоловік. Ця впевненість тим сильніша, чим більше значення мають чоловіки у вирішенні економічних і політичних проблем.
Але невже жінка повинна або навіть забов’язана вміти прощати зраду чоловіка? Чи Так шалено варто дотримуватися цієї думки? Це питання, напевно, є найболючішим для жінок. Давайте спробуємо розібратися в усьому разом і з'ясувати, чи вірне це твердження або ж воно є помилковим і не має під собою ніяких конкретних підстав.
"Прощати або не прощати, ось в чому питання?" - жінкам постійно доводиться стикатися з його вирішенням. Відповідь на це питання знайти буває не завжди просто. Звичайно, все залежить від ситуації, від обставин, від конкретних осіб і їхніх взаємин. Бувають випадки, коли зрада є "невинною", якщо її так можна назвати, коли вона відбувається єдиний раз або під дією алкоголю. У таких випадках рішення про те, як вчинити, залежить від цілого ряду причин.
Проте в практиці відносин між чоловіком і жінкою переважають постійні зради і регулярні. Як же бути в даному випадку? Чи повинні жінки забувати про них і без заперечень прощати своїх коханих чоловіків?
Давайте спробуємо поглянути на проблему очима чоловіків. Можливо, тоді стане ясною не тільки причина цього вчинку, але і відповідь на це питання. А почнемо ми з з'ясування причин, що впливають на поширення цього міфу, який виник не так вже й недавно, а отже, чоловіки прийшли до такого судження не за один і навіть не за два дні.
Одразу ж виникає питання: чому чоловіки найчастіше дотримуються думки, що їх зрада - це така дрібниця, якій і уваги приділяти не слід, а ось зрада жінки - це щось надзвичайне? Внаслідок чого у них виникла така думка? Що послужило причиною виникнення?
Можливо, вся справа в тому, що чоловіки - по своїй природі завойовники - і постійні подвиги їм просто життєво необхідні, щоб самоствердитися? Наприклад, успіх у завоюванні серця чергової подружки робить їх набагато впевненішими в собі, а постійність в сімейному житті швидко набридає, хочеться якогось контрасту, пригод. Як стверджують психологи, сімейне життя без суперечок і скандалів стає прісним й нудним. Ось і вигадують чоловіки собі невеликі штормики і пригоди, все щось новеньке.
Все це, звичайно, зрозуміло, але ж і у жінки можуть бути такі ж бажання, чому ж вона не має права діяти таким же чином? Наприклад, зникнути на кілька днів з дому, а потім повернутися в прекрасному настрої або поїхати зі своїм другом на море, а потім повернутися і, вибачившись, приступити до виконання повсякденних обов'язків.
Ні, нічого подібного чоловіки собі навіть уявити не в силах. У них моментально виникає величезна кількість причин, з яких жінка не може цього зробити: наприклад, діти, не залишить вона ж їх самих, а як же він сам буде жити весь цей час?
Але подивимося на це з іншого боку, хіба чоловік іноді не чинить саме так? Він нібито втомився, йому необхідно хоча б на якийсь час відчути стан свободи. Але хіба жінка не втомлюється від сімейних відносин і хіба вона не володіє тими ж правами, що і чоловік?
Саме так, володіє. У наш час жінки здобули рівні з чоловіками права. Вони можуть діяти так, як вважають правильним і зручним для себе. Так чому ж такий міф все ще має місце в повсякденному житті і знаходить чималу кількість своїх прихильників? На чому він все ще продовжує ґрунтуватися?
Ф. Енгельс: "Панування чоловік у шлюбі і в житті вцілому, є простим наслідком його економічного панування, і вона сама собою зникає разом з останнім. Тому моральність народів залежить від поваги до жінки і від ставлення чоловіків до неї як до берегині домашнього вогнища і виховательки дітей".
Відповідаємо: тільки на думках чоловіків, яким так просто зручніше. І змінять вони цю думку, швидше за все, нескоро. Та й навіщо? Набагато зручніше скидати всі клопоти на жінок, а самим продовжувати жити для свого задоволення, не особливо замислюючись над тим, що вони роблять комусь боляче. Тому вихід один: жінки повинні змусити чоловіків змінити свою думку з цього приводу.
Тут же виникає питання: як же це зробити, адже впертості чоловіків немає межі? Відповідь, як не дивно, проста: всього-навсього перестати прощати. Знання того, що вони раптом, в одну мить можуть позбутися всього: сім'ї, дітей, коханої - мимоволі змусить їх задуматися над своєю поведінкою.
Розучитися прощати. Зробити це не так і просто, тим більше таким ніжним і беззахисним створінням, як жінки, у яких і жалість закладена з самого початку. Але якщо все зважити і оцінити, то легко зрозуміти, що абсолютно немає того, заради чого варто було б прощати людину, про яку знаєш, що зрадить тобі ще раз.
А якщо не зрадить? Раптом він дійсно змінився і розкаявся? Подібні питання не дають спокійно спати прекрасним дамам ночами, з щиросердною надією вони ставлять їх самі собі знову і знову. У підсумку прощають, і все йде давно всім відомим планом: жінки прощають, чоловіки їм зраджують, жінки ще раз прощають, чоловіки ж ще раз зраджують і так до безкінченності. А чому? Та тому, що чоловіки повністю впевнені в тому, якщо одного разу їх пробачили, то будуть прощати і надалі.
Виходить, що жінки самі винні в тому, що чоловіки їм так часто зраджують, вони ж самі і підштовхують їх до цього. Як би вони не були такими м’якосердими, чоловіки неодмінно стали б вести себе зовсім інакше. Звідси і такі переконання.
Сумніваєтеся, думаєте, а може, варто пробачити? Все ще продовжуєте шкодувати і прощати це "солодке" створіння. Тоді спробуйте уявити, що на вашому місці зовсім інша жінка: сильна, тверезо мисляча, розважлива. Як ви думаєте, що б вона зробила, якби була в даній ситуації?
Неважко здогадатися, що сильні жінки зрад не прощають. Що ж виходить? Ви насправді виявилися слабким створінням і, на відміну від чоловіків, не маєте права ні на особисту думку, ні на порушення або спростування усталених правил і канонів. Отже, твердження чоловіків, що вони повинні правити світом, а жінки їм підкорятися, виявляється вірним?
"Дурний висновок", - неодмінно вирішить більшість. Але ж ви тільки що самі віднесли себе до нерішучих жінок, а ваш чоловік просто помітив цю особливість у вас раніше, ніж ви про неї здогадалися.
Між іншим, чоловіки частіше вважають за краще одружуватися на слабких жінках, ніж на сильних і здатних за себе постояти. І справа в тому, що вони прекрасно усвідомлюють, що в даному випадку їм доведеться поставити жінку на один щабель з собою, а значить, їх права на справді, а не на папері зрівняються. Надто сильні жінки лякають чоловіків, оскільки вони загрожують їх особистій свободі і незалежності. А кому з чоловіків захочеться визнати, що жінка багато в чому сильніша ніж вони?
Все ще не переконані в тому, що жінка повинна навчитися бути сильною і вміти не прощати? Тоді задайте це питання своєму чоловікові або коханому, так, ненавмисно, і послухайте, яка буде його відповідь. Довго чекати не доведеться: "Чоловік зраджує тому, що він чоловік, він так влаштований, а жінка, вона повинна бути чистою, вірною, відданою. І якщо раптом вона зраджує чоловікові, то, значить, що вона його просто не варта і таку жінку треба гнати "в три шиї".
Ну і як вам це? Все ще вважаєте, що на відміну від жінок, чоловік, який зрадив, гідний вас? Невже після подібних слів у вашій душі все ще збережеться хоч крапля тепла до цих егоїстичних створінь? Чи Не краще остаточно розірвати цей союз, який все одно вже не буде таким, яким був спочатку. З кожним роком ваша недовіра до партнера зростатиме, а отже, зміст і краса всього вашого сімейного життя буде остаточно втрачена.
Московськими соціологами було проведено опитування серед жінок, що проживають у різних містах даній області. Більша частина опитаних жінок на питання про те, чи повинна вона прощати зраду чоловіка, відповіла негативно. Ці жінки не надто добре відгукувалися і про тих жінок, які все-таки прощають чоловіків. На справді ж виявилося, що з числа жінок які дотримуються цієї думки 43 % таки прощали своїх чоловіків, і навіть не один раз. Коли їх запитали про причини такої поведінки, відповідь була одна: "Пошкодувала".
Давайте спробуємо поглянути на це з іншого боку. Ось ви їх пошкодували, а вони у відповідь в черговий раз за вашою спиною вам зраджують. Де ж, знаходиться їхня жалість? Чому ж вони не шкодують тих, кого, за їх власними словами, просто обожнюють і боготворять? Начебто шкодувати вас потрібно, а не навпаки.
У чому ж причина цього жіночого жалю? Чому жінка шкодує всіх навколо, але не себе? Вся справа в звичці думати про оточуючих, про думку сусідів, друзів, про страх залишитися одною, про дітей, яким буде важко без батька. Подібних причин може бути багато. Звичка вирішувати проблеми оточуючих, а не свої власні, як не дивно, переважає над іншими рисами характеру жінки.
К. Маркс: "Природним ставлення людини до людини є ставлення чоловіка до жінки... На підставі цих відносин можна судити про ступінь загальної культури людини. У відношенні до жінки як до здобичі і служниці виражена та нескінченна деградація, в якій людина виявляється до самого себе".
Але, з іншого боку, хіба вашій дитині легше жити з батьком, з яким ви постійно сваритеся і лаєтесь, який пропадає з будинку на дні і тижні, а потім повертається, і все починається спочатку. Чи Не краще йому буде жити тільки з матір'ю, а іноді відвідувати батька, який і ставитися до нього стане краще, і буде більше приділяти уваги?
Сьогодні діти, які ростуть без батька, - не така вже й рідкість, а подивіться, як вони чудово живуть. Їм не доводиться постійно бути присутніми при сварках і потрапляти під гарячу руку скривджених батьків. Навпаки, вони починають відчувати увагу до себе з боку обох батьків, які, відчуваючи свою провину, намагаються якось її загладити.
А думка сусідів, чи так вона важлива для вас? Хіба ці люди здатні правильно міркувати, виходячи з даної ситуації, про яку вони мало що знають? Ні. Так чому ж це впливає на вирішення цієї проблеми? Чому багато бояться того, що про них скажуть або подумають чужі люди?
Стороннім людям завжди набагато простіше давати поради оточуючим, ніж самим слідувати цим порадам. Ось, наприклад, чому ми з такою легкістю даємо поради своїй подрузі не прощати зради її чоловіка і з тією ж легкістю в подібній ситуації діємо точно навпаки? Можливо, тому, що не хочемо втрачати те, до чого звикли. Чоловікам же це тільки на руку. Вони воліють балувати себе новими враженнями і жінками, не звертаючи уваги ні на думку сусідів, ні родичів.
А вся справа знову таки в характері жінок. Досконала жінка, тобто та, що, приймаючи будь-яке рішення, не буде спиратися на думки інших, а самостійно тверезо оцінить ситуацію, як з'ясувалося, являє собою явище досить рідкісне.
Виходить, що більшість жінок насправді є слабкою статтю, не здатними прийняти тверде і беззастережне рішення. Вас влаштовує таке твердження? У такому разі цілком можна продовжувати жити по протоптаній доріжці, дотримуватися старих, але зовсім безпідставних переконань. А якщо ні, спробуйте змінити своє життя і почніть зміни саме з цього: перестаньте прощати зраду. І тоді вас почнуть оточувати тільки гідні чоловіки.
І на закінчення хотілося б привести статистику московських соціологів. Була допитана велика частина чоловічого населення невеликого містечка. Чоловікам було задано таке запитання: як ви ставитеся до жіночої зради. Підсумок виявився передбачуваним: 72% опитаних чоловіків вважає, що жінка в жодному разі не повинна зраджувати своєму чоловікові, оскільки вона займається вихованням дітей, а який приклад вона подасть дітям, якщо буде поводитися подібним чином?
Насправді навіть не потрібно проводити ніякого опитування, щоб з'ясувати і так очевидну думку чоловіків і жінок. Виходить, що всі опитані були абсолютно згодні з тим, що прощати зраду в жодному разі не можна, але це здебільшого була тільки їхня думка, далі теорії вони не йшли.
Зрада - це завжди неприємно, гірко і образливо. Вона неодмінно викличе переживання в тому випадку, якщо, звичайно, ви любите людину, яка зрадила вас. Але чи гідна вона вашої любові після такого низького вчинку? Найстрашніше в тому, що незалежно від прийнятого вами рішення, ви пошкодуєте про нього. Але в одному випадку доведеться шкодувати всього кілька тижнів, а в іншому - все життя.
До якого ж висновку ми прийшли? Прощати чоловічі зради багато жінок не тільки не здатні, але і не повинні. Милі жінки, перестаньте думати про оточуючих, подумайте краще про себе. В решті-решт, чому весь тягар відповідальності за виховання дітей, на думку громадськості повинен лягати тільки на ваші плечі, хіба чоловіки не зобов'язані охороняти свою репутацію, вашу і вашої родини в цілому?
Джерело:intercoursefun.info
