- Юрію Юрійовичу, чим розпочався 2013 рік для обласної лікарні?
- Зауважу, що як минулий, 2012-й, пройшов, дякувати Богу, без якихось ексцесів чи форс-мажорних обставин, так розпочався і 2013-й: добре, спокійно, зважено. Торік вдалося вирішити все заплановане, хочеться сподіватися, що в цьому році також зможемо добре попрацювати. У 2012-му ми попрацювали досить активно, що, в свою чергу, призвело до покращення показників по різних напрямках. Це й збільшення кількості пролікованих хворих, зменшення показника середнього ліжкодня. Варто зауважити, що потішили результатами роботи чимало наших відділень. Що ж стосується планів на цей рік, то, звичайно, хотілося б, щоб у 2013-му був добудований і зданий в експлуатацію новий хірургічний корпус, хочеться провести ремонти та реконструкцію деяких відділень.
- Як, до речі, справи із будівництвом хірургічного корпусу обласної лікарні?
- Гадалося, що корпус буде зданий набагато раніше, але з економічних причин будівництво ведеться досі. Та вже тішить, що будівля готова практично на 80 відсотків. Наразі будівельники проводять монтаж обладнання для газового постачання, а це вже свідчить, що будівництво йде до завершення. Що стосується медичного обладнання, то частина його буде перенесена у новий корпус із теперішніх підрозділів. Сподіваюся, що частково отримаємо й нове устаткування.
- А як із медичними кадрами? Будете приймати нових лікарів?
- Не думаю, що це буде актуально. Оскільки у новий хірургічний корпус буде перенесено кілька підрозділів лікарні. Тож лікарів нам вистачить. Потреба буде, переважно, у господарських кадрах.
- В останні роки у вашому медичному закладі проведені великі ремонти. Що запланували на цей рік?
- Відверто кажучи, ми запланували на 2013-й реконструкцію одного зі старих корпусів лікарні. Це корпус «Б», який був зведений ще в 1913 році, тобто, це сторічна будівля. Але, звісно, ми очікуємо на фінансування. І наразі питання вирішується.
- Зважаючи на економічну ситуацію в державі, яких фінансових надходжень очікуєте цього року?
- Фінансування на цей рік не лише не зменшено, але й навпаки – збільшено. Оскільки ще з минулого року наша лікарня працює з новітніми технологіями, які, відповідно, є затратними. Добре, що в управлінні охорони здоров’я нашу ініціативу підтримали. Серед цих технологій, про які мова, до прикладу, ендопротезування. Наразі ми проводимо протезування колінних, кульшових суглобів. Нові методики застосовуються й у відділеннях судинної хірургії, офтальмології та багатьох інших. А, як ви знаєте, в обласній лікарні всі ліки та медичні засоби є безкоштовними, тому всі видатки на ці потреби йдуть із бюджету.
- За останні роки дуже багато розмов точиться навколо теми будівництва обласного перинатального центру. Що скажете з цього приводу?
- Торік приміщення старого пологового будинку міської лікарні було передано на баланс обласного майна та лікарні, після чого був виготовлений попередній проект. Якщо він пройде затвердження, то в цьому році ми мали б розпочати реконструкцію старого приміщення, а у 2014 році, сподіваємося, обласний пологовий будинок розпочне свою роботу. Насправді, як вже не раз говорилося, обласний перинатальний центр дуже необхідний для нашої області. Адже його наявність дасть можливість лікувати вагітних жінок з різними вадами. Особливо добре те, що центр розташовуватиметься в місті Ужгороді, що дасть можливість жінкам отримувати допомогу висококваліфікованих спеціалістів.
- Юрію Юрійовичу, як оцінюєте діагностичне обладнання обласної лікарні? Наскільки воно відповідає, як кажуть, потребі часу?
- Діагностичне обладнання обласної лікарні є, переважно, сучасним. І медзаклад забезпечений устаткуванням на такому рівні, який забезпечує належний лікувально-діагностичний процес. Разом з тим, в лікарні зібраний найсильніший кадровий медичний потенціал області, який дає можливість вирішувати серйозні питання, пов’язані з діагностикою та лікуванням хворих. Утім, відверто кажучи, маємо й таку апаратуру, яка є застарілою і потребує заміни. В цьому році мало б вирішитися питання із заміною ангіографічної установки, призначеної для діагностики захворювання судин. З допомогою цього приладу можна діагностувати багато захворювань, проводити малоінвазивні втручання і лікування. Ще, правда, відчуваємо потребу й у такій апаратурі як комп’ютерний томограф та магнітно-резонансна томографія.
- Лікарня приймає пацієнтів з усієї області. Чи не виникає перевантаження медзакладу, а, відповідно, й лікарів?
- Були ситуації, коли люди з районів чекали на госпіталізацію. Найбільш завантаженими є відділення гастроентерології, офтальмології, ревматології та ендокринології. Вони потребують оптимізації. Чому так відбувається? Причин декілька: безкоштовні медпрепарати, висококласні спеціалісти і, звичайно, новітні технології, яких немає у районних лікарнях. Однак, у той же час, згідно з Конституцією України, кожен громадянин має право лікуватися в будь-якому лікувальному закладі. А наша лікарня є вищим закладом у системі надання високоспеціалізованої медичної допомоги. При обласній лікарні працює консультативна поліклініка, куди може звернутися кожна людина. І ми нікому не відмовляємо. Тим більше, що до нас скеровуються пацієнти, які пройшли етап районної лікарні.
- Розкажіть кілька слів про себе: що саме зіграло головну роль у виборі професії лікаря?
- Змалку дуже захоплювався природою, хоча, у той же час, був потяг і до пензля. Причому, малюванням я займався досить серйозно: відвідував усі шкільні табори художників. В армії був художником полку: займався технічним малюванням, створенням художніх стендів, рекламних плакатів. Але перше взяло верх і ще під час навчання у школі мав сильне бажання стати біологом. Проте, при вступі в університет не добрав усього пів балу. Тож довелося мені йти в армію. Відслуживши, вирішив, йти навчатися на лікаря. Так потрапив на підготовче відділення медичного факультету УжДУ. З третього курсу медфаку я працював медбратом в опіковому відділенні. Завідувач відділення Йосип Турак прищепив мені неабиякий інтерес до цієї спеціалізації. Тому, зрештою, я й обрав спеціалізацію лікар-комбустіолог. А взагалі, медичною практикою займаюся з 1986 року. Одразу після закінчення медфакультету працював асистентом кафедри загальної хірургії, з курсом військово-польової хірургії та травматології.
- Якими якостями, на ваш погляд, має володіти лікар?
- На мій погляд, лікар має бути максимально холоднокровним в діях і визначенні медичної тактики. Однак, разом з тим, у душі треба бути чуйним до проблем та стану пацієнта. Тобто, серце треба мати гаряче.
- А, власне, вам які риси характеру допомагають у роботі?
- Думаю, що маю непогані організаторські здібності, які, власне, й допомагають вирішувати всі функціональні обов’язки головного лікаря. Все почалося зі служби в лавах радянської армії, де я розпочав громадську діяльність як секретар комітету комсомолу військової частини. Навчаючись на медичному факультеті УжДУ, брав активну участь у громадському житті. Був, до прикладу, головою профкому, на 5-6 курсах – секретарем комітету комсомолу медичного факультету. Неабияку роль зіграла й участь у студентському науковому товаристві, доповіді на студентських наукових конференціях. Увесь цей багаж дав змогу стати кандидатом медичних наук і сприяв професійному росту.
Джерело: Марина МАРКО
