Днями до редакції звернулися власники Виноградівської МВТФ «Руно» й надали для публікації колективну скаргу. Справа стосовно цього підприємства вже давно тягнеться в судах. Кінця-краю їй не видно. Людей тривожить невизначеність, у колективі сум’яття, проблема вже роками зависла в повітрі. Та вони ще не втратили надію, а тому й звернулися до редакції з проханням оперативного втручання щодо ситуації, що склалася навколо фірми «Руно». Вивчати юридичні тонкощі й вдаватися в правові деталі, скажемо відверто, – непросто. До того ж, у нас немає юриста. Натомість ми пішли іншим шляхом – аби пролляти світло на проблему, з проханням прокоментувати справу звернулися до осіб, які тією чи іншою мірою обізнані з нею. Найперше публікуємо текст колективної скарги:
Власники Виноградівської МВТФ «Руно» просять вашої уваги та оперативного втручання щодо ситуації, що склалася на нашому підприємстві.
Нещодавно ми дізналися, що МВТФ «Руно» йде «з молотка», тобто продається на товарній біржі. На торги підприємство виставлено відділом державної виконавчої служби районного управління юстиції за борги. На торгах був присутній так званий «директор» п. Іванюк В. А., який не має права повноважень, тому що його каденція закінчилася в червні 2012 року.
Де ж подівся наш автотранспорт, автозаправочна станція, яка коштує близько 300 000 грн., адмінбудинок, так званий кредит від ПП Курта В. В. у розмірі 300 000 грн.? Не дивлячись на це, директор Іванюк не погасив борги перед Держбюджетом і не виплатив частку паю власникам МВТФ «Руно», які були звільнені.
Так як торги закінчились безрезультатно, то вартість МВТФ «Руно» зменшилась. Згідно Статуту МВТФ «Руно» (п. 9. 1.): «Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, відділення, перетворення) підприємства проводяться за рішенням загальних зборів власників фірми одноголосним голосуванням». Загальні збори з липня 2007 року не проводились.
Як стало відомо, до Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб МВТФ «Руно» внесено з нульовою часткою статутного фонду кожному, що не відповідає дійсності і суперечить чинному законодавству та Статуту фірми.
На даний час МВТФ «Руно» має неприглядний стан, підприємство не працює, територія заросла кущами та травою, деякі споруди зруйновані та не придатні до експлуатації.
Враховуючи вищесказане, вважаємо, що вже більше шести років грубо та зухвало порушуються права засновників МВТФ «Руно». Проводяться ціленаправлені дії по доведенню підприємства до продажу за безцінок.
Копії необхідних документів буде надано в разі потреби.
Гудзикевич О. А., Міщенко П. П., Жовчак Й. І., Жовчак І. І., Гофман Ш. Є., Боднарюк Ю. І., Кушнір В. С., Попова В. О.
– Так, рішення судів по цій справі у нас на виконанні. Люди, яким МВТФ «Руно» боргує виплати, звернулися до суду. Рішення було прийнято на їх користь. Крім виплат громадянам, «Руно» має заборгованість по сплаті до Пенсійного фонду за працівників, що трудилися на підприємстві (відповідно цим людям не можна нарахувати пенсії), а також боргує Державній податковій інспекції. Дані рішення вже досить тривалий час на виконанні (більше півтора року). На сьогоднішній день заборгованість не погашена. Звичайно, виготовлено експертну оцінку і наразі матеріали щодо реалізації цього майнового комплексу знаходяться в торгівельній організації. В разі наявності покупця майно підприємства буде продано і кошти, вилучені від його реалізації, підуть на погашення боргів, у першу чергу, громадян, а далі – заборгованостей перед Пенсійним фондом і ДПІ.
Порядок реалізації майна прописаний відповідними інструкціями. Так, було призначено перші торги, але вони не відбулися в зв’язку з відсутністю покупців. Причому, доступ до інформації про їх проведення мають усі, бо повідомлення про торги, по-перше, було розміщене на веб-сайті, по-друге, публікувалися в обласних ЗМІ, і будь-який громадянин України має право зареєструватися та брати участь у торгах і придбати те чи інше майно. Позаяк перший раз бажаючих не було, ні одна людина не виявила бажання купити «Руно», ніхто навіть не поцікавився, то, звичайно, торги не відбулися. Тоді, згідно законодавства, державний виконавець знову має зробити оцінку цього майна. Вдруге його було виставлено на торги. Знову така сама ситуація. На торги ніхто не з’явився, ніхто не зареєструвався, відповідно, вони не відбулися. Знову було зроблено оцінку майна, відповідно його вартість зменшилась. Якщо й на треті торги ніхто не з’явиться, значить, майно знімається з реалізації, виконавчі документи завершуються і повертаються тим же громадянам, які їх надали.
Я рахую, що це погано, бо громадяни та держава не отримають кошти. Хтось не одержить свої зароблені гроші, інші люди, можливо, здали до підприємства корову чи телятко і чекають на розрахунок по 3-4 роки. Але на сьогоднішній день, наскільки мені відомо, покупців так і немає. Проте люди протягом року мають право повторного надання до виконання цих же виконавчих документів. І тоді ми знову розпочнемо ту саму процедуру. На жаль, виходить замкнене коло. Все це в зв’язку з тим, що так і немає ні покупців, ні інвесторів, які б, можливо, зацікавилися майном. До слова, будівлі там непогані, територія немаленька, цілком можна розвинути виробництво, використовуючи наявні площі.
Це було б добре й для району, може, хтось запустив би в дію м’ясокомбінат чи ковбасний цех, а, отже, з’явилися б нові робочі місця. Зрештою, тоді була б можливість у МВТФ «Руно» розрахуватися з борговими зобов’язаннями. Наразі доводиться констатувати: справа знаходиться в провадженні, проходить процедура реалізації майна.
Відтак старший прокурор прокуратури Виноградівського району Сергій РАКУЩИНЕЦЬ повідомив «Новинам Виноградівщини» таку інформацію:
– Колективну скаргу власників Виноградівської МВТФ «Руно» скеровано до Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, наведеними у вказаному зверненні. Про наслідки розгляду цієї скарги громадян, які надали її, буде повідомлено додатково, в установлений законодавством строк.
З директором МВТФ «Руно» Валентином Іванюком, про якого йдеться в колективній скарзі, редакції не вдалося зв’язатися. Як нам стало відомо, на час підготовки матеріалу до друку він перебував у Львові.
Чи вдалося пролляти світло на проблему? Умовно кажучи, світліше на її фоні не стало. Проте ми не відкладали колективну скаргу, як мовиться, в довгий ящик, а спробували шукати кінці справи. Як виявилося, дійсно, замкнене коло.
Ганна Кобаль
Новини Виноградівщини
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
