Які екологічні ризики несе мешканцям Ужгорода новий Генплан?

Вже 20 років поспіль мусується проблема загазованості міста автотранспортом. І ця проблема є критичною. Автотранспорт є основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Ужгороді. Про проблему свідчить і медична статистика, яка наводиться у пояснювальній записці Генплану: найпоширенішими хворобами як серед дорослих, так і серед дітей, є захворювання органів дихання.

Проблема має природну причину – географічне розташування міста не сприяє його достатньому продуванню. Вітри тут рідкісні, тому усі вихлопи зависають над містом. Мінімізувати вплив загазованості можна у два способи: 1) збільшити площу зелених зон та продуктивних деревних насаджень; 2) впровадити план сталої мобільності, який включає розвиток велосипедної інфраструктури та пропагування велосипедів; розвиток громадського транспорту та електромобілів; оптимальну транспортну схему та тимчасових паркінгів. Про долю зелених зон вже відомо – їх зведено у місті до критичного мінімуму. Кожен вартий уваги «зелений клаптик» міста відведено під забудову. Загальна кількість усіх зелених насаджень за найкращими прогнозами складатиме 6-7% від загальної території міста. Це якось зовсім не по-європейськи. При цьому менше автотранспорту у місті не стане – власним автомобілем буде користуватись кожен третій мешканець.

«Бетонні джунглі» вже є пасткою для людей з серцево-судинним захворюваннями у літню спеку, коли температура у квартирі сягає 30 С, а прогулянка вулицею, де немає прохолоди зелених зон, може закінчитися фатально. Не вселяє оптимізму й ідея облаштування пляжів на Ужі, який у межах міста буде слабо протічним. Не виключено, що з мотивів безпеки купатись на Ужі у літній період буде заборонено через поширення інфекцій.

Зі сталою мобільністю у місті також все зовсім сумно: буму в розвитку велосипедної інфраструктури Генпланом не передбачено. У місті не буде жодної велосипедної доріжки, якою б можна було проїхати через усе місто. Велосипедні доріжки є радше рекреаційною інфраструктурою, ніж транспортною. Тому немає сподівань, що велосипед у місті стане популярним транспортним засобом. Не зрозуміло також, як міська влада спонукатиме громадян частіше користуватись громадським транспортом. Адже у місті залишаються маршрути, частота перевезень яких становить кожні 40-80 хв. Не заплановано у місті і нових тимчасових паркінгів. Це питання відкладено на потім. Єдине, що передбачено у Генплані, це будівництво нових вулиць, доріг і транспортних розв’язок у районах забудови на досі вільних землях. Ну що ж, більше мешканців, більше транспорту, більше доріг. Це не змінює якісно ситуацію зі станом атмосферного повітря.

І ще одна новела Генплану – це завод зі спалювання сміття методом піролізу. Чергова спроба вирішити проблему сміття не за рахунок впровадження системи роздільного збору ТПВ та розвитку підприємств з переробки вторсировини. Хоча таке рішення цілком би відповідало принципам циркулярної економіки. Проблему вчергове хочуть вирішувати за рахунок якості повітря. Безпека таких піролізних заводів залежить частої заміни фільтрів, системи внутрішнього екологічного контролю та системи державного екологічного контролю. З останнім у нас в країні все дуже сумно. Тому безпеку від такого об’єкту у місті гарантувати ніхто не може. Зрештою, про цей сміттєспалювальний завод у документі написано якось несміливо і нечітко. Наче між рядків. Але перший камінь закладено.