Сьогодні Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало висновок з оцінки впливу на довкілля щодо проєкту з побудови ВЕС на Закарпатті у Тур’є-Реметівській громаді на Полонині Руна (ОВД №8343). 30 вітроустановок, загалом потужністю до 156 МВт, і це споживання близько 235 тисяч домогосподарств (більше півмільйона українців).
"Хотів би пояснити, чому ми ухвалили саме таке рішення в процедурі, яка викликала великий суспільний резонанс. Ми розуміємо занепокоєння природоохоронних організацій та громадськості з цього питання. У межах ї процедури до Міністерства надійшло понад 500 звернень. Ми їх опрацювали, зібрали всі аргументи та окремо проаналізували те, що потребувало додаткової перевірки.
Тож чому Міністерство видало позитивний висновок ОВД по цьому проєкту?Насамперед питання довкілля. Наші фахівці максимально прискіпливо і повно провели правовий аналіз документації у процедурі ОВД та відповідної регуляції і дійшли висновку – наразі відсутні законні підстави для визнання діяльності недопустимою.
Територія планованої діяльності не входить до природно-заповідного фонду та розташована за межами пралісів і водно-болотних угідь міжнародного значення. Відповідно до Звіту з ОВД проєкт не передбачає вирубки лісів, доступ до майданчиків здійснюється дорогою, що вже існує. Територія вже зазнавала антропогенного впливу з 1960-х років, коли на полонині функціонував військовий об’єкт Тропосферної мережі управління та зв’язку, залишки якого збереглися донині.
У звіті також зазначено, що у 2023-2024 роках проведено детальні екологічні дослідження з урахуванням сезонності міграції птахів і активності кажанів. Результати свідчать про мінімальний прогнозований вплив.
Ми також взяли до уваги нещодавнє рішення Верховної Ради щодо гірських територій Карпат на висоті 800 метрів і вище, де розміщуються об’єкти енергетики, пов’язані зі стратегічними завданнями, як територій важливого суспільного інтересу. Реалізація проєкту ВЕС повністю відповідає цій нормі.
Окремо хочу відзначити питання, яке стало предметом гострої дискусії серед експертів. У цьому кейсі було використано поетапне подрібнення реалізації проєкту (salami slicing). Чинний Закон України про оцінку впливу на довкілля не містить прямої заборони такого підходу, тож визнати діяльність недопустимою лише з цієї причини неможливо.
Разом із тим ми не підтримуємо практики, які можуть створювати ризик обходу змісту екологічних процедур. Саме тому Мінекономіки ініціює напрацювання змін до законодавства, які унеможливлять подібні ситуації в майбутньому та посилять інтеграцію механізмів ОВД у суміжні галузі.
Так само принципово: будь-яке рішення по ОВД для Полонини Руна не означає автоматичні аналогічні рішення на інших ділянках. Кожен конкретний кейс вивчається індивідуально. Зараз проводимо ОВД по вітряках у всій країні, зокрема й в інших областях, і детально розбираємо кожен випадок відповідно до закону.
Відзначу, що в усіх ОВД Мінекономіки забезпечує дотримання “червоних ліній” з питань захисту довкілля. Розвиток ВДЕ можливий лише за наявності екологічних запобіжників та виконання вимог законодавства.
Тут ми чітко зобов'язали забудовника мінімізувати можливі впливи на довкілля: встановити на турбінах системи відлякування кажанів та птахів, відсунути дорогу подалі від болота та облаштувати нові водойми для розмноження рідкісних тритонів. Передбачені і компенсаційні заходи – зокрема фінансування проєктів з відновлення карпатських екосистем, підтримка природоохоронних ініціатив, екологічних досліджень у регіоні та фондів охорони довкілля.
Важливо згадати і про участь громади в обговоренні проєкту. Ми переконані, що будь-які дискусії щодо довкілля мають відбуватися відкрито, аргументовано та без тиску. Україна є стороною Орхуської конвенції, і право громадян висловлювати свою позицію щодо впливу на довкілля є безумовним.
Проєкт створює для громади нові робочі місця, забезпечить додаткові податки і вищу ділову активність. Також тут будуть використані вітроустановки українського виробництва – і це вже про спроможність створювати додану вартість в Україні навіть під час війни.
Далі ключове – виконання всіх екологічних умов і прозорий постпроєктний моніторинг. Міністерство забезпечуватиме контроль дотримання вимог і надалі працюватиме над удосконаленням правил для великих проєктів. Завершальним етапом може стати судовий контроль, де законність рішень перевірять суди всіх інстанцій.
Окремо додам і про енергетичну безпеку. Зараз ми як ніколи потребуємо розбудови децентралізованої енергосистеми, значно більш стійкої до воєнних ризиків. Ми також продовжуємо політику “зеленого переходу”: до 2030 року більше чверті всієї електроенергії в Україні мають виробляти з відновлюваних джерел – це наше зобов’язання на шляху до ЄС.
Прогнозований річний виробіток електроенергії після запуску проєкту на Закарпатті буде близько 480 ГВт·год. І це половина побутового споживання усієї області.
Сподіваємося, що на початок наступного опалювального сезону в енергосистемі буде додаткова “зелена” енергія завдяки цьому проєкту, яка допоможе регіону впевнено пройти зиму" -
написав Міністр у Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Перший заступник Міністра у Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Сьогодні Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало висновок з оцінки впливу на довкілля щодо проєкту з побудови ВЕС на Закарпатті у Тур’є-Реметівській громаді на Полонині Руна (ОВД №8343). 30 вітроустановок, загалом потужністю до 156 МВт, і це споживання близько 235 тисяч домогосподарств (більше півмільйона українців).
