Україна може співпрацювати із Норвегією у питанні поставок скрапленого газу, заявив прем'єр-міністр Микола Азаров під час візиту до цієї країни.
"Ми розпочали будівництво LNG-терміналу, який дозволить імпортувати скраплений газ. Ми розраховуємо, що після завершення будівництва у нас буде можливість купувати близько 10 мільярдів кубів скрапленого газу за спотовими цінами, які зараз є приблизно у 2,5 разу нижчими, ніж ціни на російський газ, який ми купуємо. І тут ми могли б співпрацювати із Норвегією", - сказав Азаров під час бізнес-форуму в Осло.
Будівництво LNG-терміналу поблизу порту Південний на Одещині розпочалося 26 листопада. За день після цього стало відомо, що одну із угод, пов'язаних з проектом, підписала людина, яку в українському уряді сприймали як представника іспанської компанії-потенційного головного інвестора, але яка насправді не була пов'язана з цією компанією.
Норвегія, яка після Росії є другим найбільшим у світі експортером газу і сьомим експортером нафти, також є одним із ініціаторів створення Міжнародної ініціативи з прозорості (EITI) у видобувних галузях промисловості. У 2009 році український уряд, який тоді очолювала Юлія Тимошенко, висловив бажання приєднатися до EITI, проте від того часу Київ нічого не зробив для набуття членства у цій організації.
Членство в EITI, серед іншого, передбачає оприлюднення у відкритих джерелах інформації щодо доходів, які держава отримує від видобувних компаній. У самій Норвегії вважають, що прозорість в енергетичному бізнесі дозволило країні уникнути "прокляття великих грошей" від видобутку вуглеводнів. В кожному разі будь-які контракти на постачання норвезьких енергоносіїв нині проходять через так звану Раду з етики, яка перевіряє діяльність державного фонду, де акумулюються доходи від експорту енергоносіїв.
Так, але не зовсім так
Український прем'єр також розповів у Норвегії і про українські запаси газу - сланцевого, заявивши, що вони складають близько 7 трильйонів кубометрів і що зацікавленість до його видобутку виявили провідні енергетичні компанії світу. Утім, навіть за найоптимістичнішими оцінками міжнародних експертів ці запаси є дещо меншими - близько 5 трильйонів кубів, хоча й можуть виявитися одними з найбільших на європейському континенті.
Передбачалося, що до кінця листопада компанії, які перемогли у конкурсі на розробку двох найбільших родовищ сланцевого газу в Україні, мають укласти укласти угоди про розподіл продукції із українським урядом. Цими компаніями стала американська Chevron, яка отримала право на розвідку Олеського родовища на заході України, та британо-голландська Shell, що вестиме розробку Юзівського родовища на сході. Проте після останнього візиту до Москви Миколи Азарова, що відбувся 21 листопада, стало відомо, що підписання угод відкладено.
Під час візиту до Норвегії український прем'єр також заявив, що від наступного року Україна не збирається купувати у Росії більше, ніж 20 мільярдів кубометрів газу.
"Ми поставили завдання найближчими роками купувати максимум 18-20 мільярдів кубів (російського - Ред.) газу", - заявив Азаров.
Раніше міністр енергетики Юрій Бойко заявив, що Київ вже попередив російський Газпром про наміри скоротити імпорт газу до 18 мільярдів кубометрів наступного року. Проте офіційної заявки про це український Нафтогаз ще не зробив.
Водночас україно-російські газові контракти, підписані у січні 2009 року, не тільки містять умову "бери або плати", яка передбачає викуп зафіксованих у контракті обсягів газу, але й передбачають, що про бажання скоротити ці обсяги українська сторона має повідомляти не пізніше, ніж за півроку до фактичного скорочення закупок. Відтак, аби у 2013 році купувати менше російського газу, аніж у поточному році, Україна мала заявити про це ще на початку липня.
Джерело: ВВС Україна
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
