Один із найбільш впізнаваних замків України — Палац графів Шенборнів (більш відомий як санаторій «Карпати») — став пілотним об’єктом нової стратегії Фонду державного майна. Пам’ятку планують перетворити на туристичний об’єкт європейського рівня через механізм публічно-приватного партнерства. Головна особливість цього механізму полягає в тому, що палац залишається у власності держави, але приватний інвестор отримує право на управління в обмін на масштабні капіталовкладення. Це дозволить відновити об’єкти, які не підлягають приватизації через свій стратегічний або культурний статус.
Згідно з оцінками ФДМУ, проєкт трансформації Палацу Шенборнів передбачає обсяг інвестицій від 200 до 400 млн грн із терміном реалізації протягом 2–4 років. Очікується, що після оновлення потік туристів сягне 150 тисяч осіб щороку, а прогнозований дохід становитиме 40–80 млн грн на рік. При цьому інвестор візьме на себе зобов’язання не лише модернізувати інфраструктуру, а й забезпечити належне збереження історичної будівлі, тоді як держава прогнозує термін окупності проєкту в межах 8–12 років.
Замок Берегвар, збудований наприкінці XIX століття для графів Шенборн-Бухгаймів, є унікальною пам’яткою архітектури, відомою своєю астрономічною символікою, де 365 вікон символізують кількість днів у році, 52 кімнати — тижні, а 12 входів — місяці. Архітектура палацу гармонійно поєднує елементи неоготики та неоренесансу, а навколо розташований розкішний дендропарк із джерелом «молодості». З 1946 року тут працює санаторій «Карпати», проте перехід до нової моделі управління має на меті відійти від застарілих форматів оздоровлення та створити на базі палацу взірцеву туристичну локацію.
Колишня мисливська резиденція розташована в урочищі Берегвар, в селі Карпати Мукачівського району Закарпатської області (біля смт Чинадійово).
Історія та архтектура палацу ШенборнівПалац Шенборгів раніше слугував резиденцією та мисливським будинком цього благородного роду. Побудований він графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом з 1890 по 1895 роки в неоромантичному стилі, що став поєднанням готично-романських мотивів.
На щастя, палац Шенборнів зберігся в оригінальному стані до наших часів як ззовні, так і всередині. Архітектура резиденції була виконана за відповідним астрологічним принципом. Для прикладу візьмемо вікна - їх тут 365, як і днів у році, є навіть 1 замуроване, аналогія якого приведена на час високосного року. На цьому прив'язка до зірок не закінчується.Палац має 52 кімнати, що символізують точну кількість тижнів у році. Входів тут налічується 12 відповідно до числа місяців у році. Прикрашена ззовні вітражами, барельєфами та флюгерами, резиденцію оточює парк площею 19 гектарів. Тут можна зустріти рідкісні породи дерев, серед яких сакури, самшити, катальпи, канадські ялини та рожеві буки. Родзинкою парку також є ставок, що формою в точності повторює територіальні межі Австро-Угорської імперії.
Сьогодні палац Шенборнів використовується в якості санаторію, профіль якого не тільки серцево-судинні та неврологічні захворювання, а й реабілітація захворювань опорно-рухового апарату та шлунково-кишкового тракту. Палац Шенборнів - це те місце, де можна полікувати тіло, спостерігаючи за чимось прекрасним, що неоднімнно тільки посилить лікувальний процес.
Землі Закарпатської області пережили багато цікавих історичних особистостей, серед яких чільне місце займає аристократична династія Баторі-Баторіїв. Справа в тому, що племінниця Стефана Баторія (польського короля і Великого князя Литовського та Руського) Єлизавета потрапила до історії під назвою “кривава королева”. За період правління вона вбивала молодих дівчат, в крові яких пізніше нібито купалась. За легендою, одного разу служниця Єлизавети Баторій розчісувала їй волосся і випадково смикнула пані, після чого та оскаженіла та побила бідолашну. Аристократці здалось, що капельки крові служниці омолодили її руки та зробили їх ще ніжнішими. З того моменту вона почала запрошувати до себе вродливих дівчат під приводом навчити їх манерам знаті. Насправді ж красуні потрапляли до підвалів, де Єлизавета різала їх тіла, аби отримати якомога більше крові, щоб пізніше прийняти криваву кам’яну ванну. Коли люди почали знаходити знекровлені тіла, то відразу звинуватили графиню в звірячих вбивствах, а по Трансільванії рознеслись чутки про вампірів. Пізніше ці землі перейшли від Баторі до роду Ракоці, а після поразки останніх в угорському повстанні були конфісковані та передані австрійською короною знатному німецькому роду Шенборнів.
Легенди палацу ШенборнівЗвичайно, що в кожному замку, а тим паче в палаці, є свої історії та легенди, що укутують коридори містикою. Виключенням не став і наш палац графів Шенборнів. Розповідається, що в час, коли власник резиденції був на полюванні разом зі своїми вірними товаришами, до його жінки прийшов статний чоловій. Він був військовим, і за проханням залишитися на ніч через хворобу завоював довіру жінки графа й звабив красуню. Повернувшись з полювання, граф дізнався про зраду і страшенно розлючений направився в бік розлучника, аби розправитись з негідником, та на його захист стала дружина, на яку він, звичайно, не зміг підняти руку. Злий Шенборн вигнав обох з палацу, а годину, в яку його підло принизили зовсім наказав стерти з годинника. Так, завітавши сьогодні до резиденції, ви зможете пересвідчитись в тому, що одна з годин на циферблаті нещодавно виправлена.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Один із найбільш впізнаваних замків України — Палац графів Шенборнів (більш відомий як санаторій «Карпати») — став пілотним об’єктом нової стратегії Фонду державного майна. Пам’ятку планують перетворити на туристичний об’єкт європейського рівня через механізм публічно-приватного партнерства. Головна особливість цього механізму полягає в тому, що палац залишається у власності держави, але приватний інвестор отримує право на управління в обмін на масштабні капіталовкладення. Це дозволить відновити об’єкти, які не підлягають приватизації через свій стратегічний або культурний статус.
