Екологічна енергетика чи ризики для довкілля: біля Ужгорода та Мукачева планують збудувати два заводи з виробництва зеленого водню

На Закарпатті розглядають можливість будівництва двох підприємств із виробництва зеленого водню. Їх пропонують розмістити у Сюртівській громаді Ужгородського району та Великолучківській громаді Мукачівського району. Один із проєктів передбачає виробництво до 52 тисяч тонн водню на рік, інший має перспективу масштабування потужності до 1,5 ГВт. Водночас наразі йдеться лише про перспективні локації, а не про погоджене будівництво.
Інформацію про можливе розміщення підприємств внесли до проєкту оновленої Схеми планування території Закарпатської області. У Закарпатській обласній військовій адміністрації уточнили, що для переходу до реалізації таких задумів необхідно розробити містобудівну документацію місцевого рівня.

Одна з потенційних локацій розташована у Сюртівській громаді Ужгородського району. Із цим місцем пов’язаний проєкт київської компанії ТОВ «Соларгамма». Для його реалізації громада передбачила майже 29 гектарів землі поблизу газокомпресорної станції «Ужгород».
Другий напрям — виробництво зеленого водню у Великолучківській громаді Мукачівського району. Цю територію також внесли до перспективної схеми розміщення енергетичних об’єктів області.
За інформацією Закарпатської ОВА, обидва підприємства планують забезпечувати електроенергією від нових сонячних електростанцій, які мають розташовуватися поблизу виробництв. Однак конкретні техніко-економічні показники для цих перспективних локацій поки не визначені.

Завод біля Ужгорода


Один із проєктів пов’язаний із київською енергетичною компанією ТОВ «Соларгамма». Для його реалізації Сюртівська сільська рада передбачила майже 29 гектарів землі неподалік газокомпресорної станції «Ужгород».
Будівництво підприємства планують здійснювати у чотири черги. Після завершення всіх етапів воно, за оприлюдненими параметрами проєкту, зможе виробляти до 52 тисяч тонн водню на рік. Для роботи комплексу передбачено споживання до 400 МВт електроенергії.
У документах також згадується будівництво трубопроводу завдовжки приблизно 5 кілометрів до точки підключення до газотранспортної інфраструктури.
Водночас у повідомленні про плановану діяльність, яке з'явилося в реєстрі оцінки впливу на довкілля у грудні 2025 року, фігурувало електроспоживання до 278 МВт. Це показники з різних оприлюднених матеріалів, тому остаточні технічні параметри потребують уточнення на наступних стадіях проєктування.

Завод біля Мукачева


Ще один проєкт — «Воднева долина Закарпаття», розробником якої є ТОВ «Водень України». За інформацією європейської платформи H2Valleys, початковий етап передбачає встановлення електролізера потужністю 100 МВт. У перспективі потужність виробництва можуть збільшити до 1,5 ГВт.
Вироблений водень планують транспортувати трубопроводом до Словаччини, зокрема для використання на металургійному підприємстві U. S. Steel Košice. Проєкт передбачає інтеграцію до Центральноєвропейського водневого коридору та транскордонної інфраструктури.
На сайті розробника серед параметрів першого етапу також зазначені сонячна електростанція потужністю 120 МВт і вітроенергетичні установки на 80 МВт.
Водночас у відкритих матеріалах є розбіжність щодо конкретного розташування цього виробництва. В оновленій Схемі планування області перспективну локацію позначили у Великолучківській громаді Мукачівського району. Натомість європейська платформа H2Valleys у картці проєкту H2U Hydrogen Valley вказує Великодобронську громаду Берегівського району.
Тому наразі ці дві позначки не варто ототожнювати з однією конкретною земельною ділянкою.

Як заводи можуть вплинути на водопостачання Закарпаття


Окреме питання, яке супроводжує обговорення водневих проєктів, — використання водних ресурсів.
Виробництво зеленого водню передбачає електроліз: за допомогою електроенергії воду розщеплюють на водень і кисень. Для цього потрібна вода високого ступеня очищення, яку перед використанням додатково обробляють.
Згідно з документацією проєкту «Соларгамма», для роботи перших двох черг підприємства передбачили дві свердловини. Для третьої черги планують облаштувати ще одну, а для четвертої — дві додаткові.
Під час будівництва воду мають доставляти, а після запуску підприємства її планують отримувати з підземних джерел. Для відведення очищених виробничих стоків передбачили напірний трубопровід завдовжки до 10 кілометрів до поверхневого водного об’єкта. Також у документації розглядається можливість вивезення стоків автоцистернами.
На потенційні екологічні наслідки звертає увагу закарпатська екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук. За її словами, додатковий забір води з підземних джерел може створити навантаження на водні ресурси регіону.
«Для виробництва водню планують використовувати воду з підземних джерел, тобто артезіанських. У більшості населених пунктів нашої області ми використовуємо саме підземні джерела для водозабору, оскільки поверхневих вод нам просто не вистачає», — пояснює екологиня.
Вона також звертає увагу на необхідність визначити, звідки підприємство отримуватиме додаткову воду та куди відводитимуть стоки після технологічного очищення.
Це питання актуальне з огляду на те, що влітку 2026 року в окремих населених пунктах Закарпаття вже виникали проблеми з водопостачанням.
Водночас у ТОВ «Соларгамма» заявляють про намір долучитися до покращення водопостачання навколишніх населених пунктів. Зокрема, компанія передбачила фінансування буріння свердловин та прокладання централізованих мереж для Ратівців, Тийглаша, Сюрте, Малих Геївців і Великих Геївців.

Щодо погодження будівництва заводів

Попри заявлені виробничі показники та опрацьовані проєктні рішення, наразі говорити про початок будівництва обох підприємств передчасно.
У Закарпатській ОВА наголошують, що передбачені в оновленій Схемі планування області території мають статус перспективних. Для реалізації пропозицій потрібно розробити відповідну містобудівну документацію на місцевому рівні.
«Дані пропозиції є перспективними, для їх реалізації необхідно розробити містобудівну документацію місцевого рівня. Відповідно, вони не мають чітких техніко-економічних показників», — зазначили в обласній адміністрації у відповіді на запит Varosh.
Крім того, проєкт оновленої Схеми планування території Закарпатської області ще перебуває на доопрацюванні. Його матеріали мають скоригувати з урахуванням зауважень, отриманих під час громадського обговорення стратегічної екологічної оцінки.
Отже, можливе будівництво двох водневих підприємств є частиною перспектив енергетичного розвитку Закарпаття. Однак перед переходом до практичної реалізації необхідно визначити остаточні майданчики, технічні параметри, джерела води та електроенергії, а також оцінити можливий вплив виробництв на довкілля.



TelgramПідписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар