Україна “перевантажена” кількістю приватних охоронних фірм. Про це у коментарі УНН зазначив президент Української федерації професіоналів безпеки Сергій Шабовта.
За словами експерта охоронного ринку, на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 4 750 охоронних фірм, і з точки зору експертів ринку безпеки, ця кількість перевантажує український ринок.
“Я абсолютно впевнено можу сказати, що така кількість охоронних компаній — це забагато. Лише близько 20% охоронних компаній від цієї кількості — це дійсно спроможні працюючі компанії, які можуть якісно обслуговувати клієнтів та підтримують кваліфікацію своїх охоронників. Для решти ж 80% цих фірм — ринок безпеки, це як „прохідний двір“. І, відповідно, якість обслуговування низька”, — зазначив С.Шабовта.
За словами співрозмовника агентства, такі фірми, як правило, організовуються колишніми правоохоронцями, офіцерами у відставці. Набравши з десяток непрофесіоналів, вони обслуговують кілька фірм.
“На роботу набираються „випадкові люди“, фірми знижують ціни на обслуговування, аби якось працювати. І одна з найгостріших проблем у цьому — це та, що на законодавчому рівні не вказано, який статутний капітал повинна мати фірма, аби зареєструватись та нормально працювати. Ніхто не перевіряє бажаючих відкрити охоронну фірму на можливості капіталізації цього бізнесу, фінансову спроможність. Адже цей ринок передбачає постійне навчання співробітників, придбання спецзасобів, озброєння, уніформи”, — повідомив експерт.
За його словами ця проблема буде вирішуватись і учасниками ринку і державними інституціями.
“Із 2007 року в Україні існує так звана координаційна рада при МВС по взаємодії органів внутрішніх справ із суб’єктами недержавної безпеки. І саме вона тепер встановила, що саме громадськість на рівні атестаційних комісій при наданні ліцензій для надання охоронних послуг повинна встановлювати, які фірми можуть надавати такі послуги, а які ні. Тобто представники охоронних компаній та фірм під час проведення комісії з атестації вирішують, чи має право чергова фірма, що претендує на місце в охоронному бізнесі, займатися ним. Але це рішення чомусь досі не виконується”, — зазначив експерт.
За словами С.Шабовта, необхідно змінювати ситуацію на рівні держави.
“Наразі я можу оцінити ринок охоронної діяльності в Україні оцінкою ближче о “добре”, ніж погано. Але сам ринок послуг вимагає, щоб приватні охоронні структури мали фінансову можливість для свого розвитку і, відповідно, могли надавати якісні послуги. Більше того — вимоги клієнтів до якості надання охоронних послуг щороку зростають. Відповідно зростає професіоналізм охоронних фірм, кваліфікація їх співробітників і рівень їх зарплат. А виконати такі вимоги під силу не всім учасникам охоронного ринку. Тому ще раз хочу наголосити, що ці проблеми треба вирішувати на рівні законодавства і рівні держави, а не лише підприємництва.
Як повідомляв УНН, згідно Закону “Про охоронну діяльність” з боку держави буде підвищений контроль щодо навчання і підготовки персоналу приватних охоронних структур. Про це УНН повідомила начальник прес-служби Департаменту Державної служби охорони при МВС України Світлана Павловська.
За словами С.Павловської, є факти, коли часто підготовка приватних охоронців носить формальний характер. Тому МВС сьогодні готує цілу низку документів з метою подання в Міністерство науки та освіти, щоб посилити контроль над проведенням навчання охоронців, адже Законом “Про охоронну діяльність”, який вступив в силу 18 жовтня це строго передбачено.
“Людина, яка мріє бути приватним охоронцем, має право проходити навчання у будь-яких навчальних закладах будь-якої форми власності. Але, якщо мова йде про 5-тий та 6-тий розряд охоронника, то це обов’язково повинен бути навчальний заклад не менше 4-го рівня акредитації, і це не менше 4 місяців навчання, за які охоронна структура повинна заплатити. В рамках цього навчання та цивільна людина, яка хоче бути приватним охоронцем, повинна пройти підготовку по наступним напрямкам, це: і тактико-спеціальна, і юридична, і вогнева підготовка, і психологічна, і рукопашна, тобто силова. Якщо враховувати, що у кожної приватної охоронної структури головна мета — це отримання прибутку, то вони не дуже зацікавленні в тому, щоб витрачати гроші на підготовку кадрів. Але у нашій країні є суб’єкти охоронної діяльності, які відповідально відносяться до того, щоб підтримувати їх на відповідному фаховому рівні. Такі структури мають змогу серйозно конкурувати на ринку охоронних послуг”, — зазначила С.Павловська.
Нагадаємо, 18 жовтня в Україні вступив в дію Закон “Про охоронну діяльність”, прийнятий 4 липня 2012 р., згідно з яким охоронцям дозволяється носити бронежилети і шоломи, користуватися палицями і мати при собі службових собак.
Джерело: УНН
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
