Бути автомобілістом в Україні стає невигідно: іномарки та бензин дорожчають, а дороги як і раніше розбиті. Саме час пересідати на велосипед або ходити пішки. Прем'єр Микола Азаров запевняє, що в країні відремонтовано 97% доріг. Але чому, куди не поїдеш, потрапляєш на решту 3%? Цей жарт стала хітом останніх тижнів. Погана якість доріг змушує багатьох відмовитися від поїздок на особистому автомобілі. Ті ж, хто не може або не хоче залишати машину на стоянці або в гаражі, є постійними фінансовими донорами станцій техобслуговування. Глава уряду виправдовується, мовляв, на ремонт усіх доріг необхідно близько 500 млрд грн. - Десять річних бюджетів Укравтодору. Для простих громадян це означає одне: вирішувати проблему доріг ніхто навіть і не планує. Днями Кабмін підніс автолюбителям ще один сюрприз. Після довгих розмов про необхідність підтримувати вітчизняних виробників автомобілів влада зважилася підвищити мита на ввезення іномарок. З квітня до існуючої спеціальної мито вводиться додаткова. Міра вимушена і тимчасова. Але, за словами генерального директора Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олега Назаренка, нововведення призведе до моментального подорожчання машин на 7,8-15,6%, а може бути, і до припинення імпорту авто в країну. У зв'язку з відсутністю доріг вельми символічно виглядає той факт, що на автомобілі з двигуном понад 2,2 л, серед яких чимало позашляховиків, додаткове мито не поширюється. Враховуючи, що тільки на джипах і можна пересуватися по Україні, віддамо належне турботі чиновників про громадян. Дійсно, навіщо купувати ці малолітражні «мильниці», якщо на них все одно не можна їздити?
Отже, дві причини відмовитися від особистого транспорту вже є. Тепер про третю. У Мін-
економрозвитку і торгівлі розмірковують над введенням мита на імпортні нафтопродукти, цього разу білоруські. Чому? Все просто: українські нафтопереробники скаржаться, мовляв, білоруський бензин і дизельне паливо занадто дешеві. Три нафтопереробні заводи, підконтрольних Ігорю Коломойському, і державний Шебелинський ГПЗ просять Комісію з міжнародної торгівлі провести антисубсидиційного розслідування відносно білоруського імпорту та ввести мито в розмірі $ 180 за тонну. Я вважаю, це правильно. Ну не звикли ми купувати дешево. Навіть за природний газ платимо росіянам найвищу ціну в Європі. Правда, поки вартість нафтопродуктів в Україні залишається найнижчою в Європі, якщо не брати до уваги Білорусію та Росію. У 2012 році на частку білоруського палива довелося трохи більше 40% ринку України. І як тільки буде запроваджено мито, ціни піднімуться на всі поставки без винятку, оскільки ніхто не відмовиться від можливості заробити на ліквідації виниклого дефіциту. При сприятливому розвитку подій для покупців бензин і дизпаливо подорожчають на гривню. Але якщо капіталістичні інстинкти візьмуть гору, то вартість збільшиться на 1,3 грн. за літр. Подібний зліт цін на 10-13 євроцентів означає, що в Україні паливо без урахування податків стане дорожче, ніж в Литві, Польщі і навіть Німеччини. Але і це не все. З минулого року якість білоруського бензину і дизельного палива відповідає всім вимогам рівня Євро-5. Навіть А-92, призначений в основному для невимогливих моторів, і той містить всього 0,001% сірки, як і належить в Європі. Не стане білоруських нафтопродуктів в країні - їх місце займе українське паливо. А якість місцевого розливу буває різним. Рівнем Євро-4 обіцяє порадувати кременчуцька «Укртатнафта», але це, як кажуть, не факт. А ось в Шебелинці, яка скаржиться на засилля імпорту, бензин та дизпаливо і зовсім тяжіють до стандарту Євро-2, який в Європі було заборонене ще в 1999 році. І якщо на бензині низьких стандартів сучасний автомобіль ще буде їхати, то для власників дизелів - це погані новини. Саме через те, що в Україні найчастіше можна зустріти високосірчисті марку бензину, багато автодилерів досі не імпортують дизельні, особливо малолітражні моделі машин, які так популярні в інших країнах. Звичайно, відмова від особистого автомобіля зараз, як прийнято говорити, в світовому тренді. Тільки скрізь до цього підштовхують не відсутність доріг і апетити власників автоскладальних і нафтопереробних заводів, а дорожнеча користування дорогами і парковками, а також зростаючі податки на паливо, кошти від яких йдуть на створення зручного громадського транспорту.
Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95»
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
