Закарпатські підприємці запитували у гостей з міністерства про законодавчі ініціативи, бронювання фахівців та навчання майбутніх айтівців. Останнім часом місцеві ІТ-компанії зайняті перезавантаженням Закарпатського ІТ-кластера. Професійна спільнота обрала нового голову правління Станіслава Шикалова та виконавчу директорку Мирославу Вербищук.
— Зараз ми аналізуємо минулі досягнення та готуємо плани на майбутнє, — зазначає Станіслав. — Працюємо над трансформацією освітніх програм, залученням інвестицій у регіон та розвитком інновацій. Також, звісно, актуальні для нас волонтерські й соціальні ініціативи. Цього року активно розвивався освітній напрямок кластера. Ми провели безкоштовні курси англійської мови за підтримки Englishdom, пройшла Зимова ІТ-школа для студентів. На курс зареєструвалося 260 осіб, за 5 днів виступили 25 спікерів. Багато планів ще попереду.
ІТ-індустрія повноцінно продовжує функціонувати навіть у часи війни. Галузь утримує економічну стійкість країни, активно підтримує армію та сприяє розвитку волонтерського руху. За результатами 2022 року ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки на рівні 7,5 мільярда доларів, що перевищує показник 2021 року на 400 мільйонів доларів.
З початком повномасштабного вторгнення майже кожен українець шукав способи як допомогти своїй державі. В Асоціації IT Ukraine
відзначають, що у 74% ІТ-компаній хоча б один фахівець приєднався до ЗСУ, у 95% – до ІТ-армії.
ІТ-армія України об’єднує українських та міжнародних ІТ-фахівців для боротьби з російською агресією на кіберфронті. Більш ніж 200 тисяч ІТ-фахівців долучились до ІТ-армії. Повномасштабна війна активно сприяла розвитку українського military-tech, який охоплює різні сфери для оборони держави. В Асоціації IT Ukraine відзначають, що порівняно з 2014 роком ринок військових технологій в Україні виріс у 3-7 разів. Час, необхідний для реалізації проєкту, навпаки скоротився з двох років до трьох місяців.
Айтівці допомогають країні мізками, технологіями та добрими справами. Наприклад, це підтримка українських вишів. За останні 10 років в багатьох закладах вищої освіти було автоматизовано значну частину адміністративних та освітніх процесів, а інформаційні системи всіх вишів інтегровано з Єдиною державною базою Міністерства освіти. Без цього зв’язку неможливо повноцінно працювати ані дня. Тому волонтери технологічного гіганта Amazon та ІТ-компанії EPAM допомогли 25 українським вишам убезпечити критично важливі дані за допомогою перенесення їх у хмарні сховища.
- Робота вищих навчальних закладів значно ускладнилася з початком великої війни. Якщо інфраструктура університетів у прифронтових областях страждає від обстрілів, то у більш «спокійних» регіонах випробуванням стала відсутність електроенергії минулої зими, - розповідає керівник EPAM у закарпатському регіоні Сергій Гаращук. – Після переходу на хмарні технології Amazon усі робочі та навчальні процеси університетів знову запрацювали попри будь-які обставини. Завдяки цьому 18 тис. українських студентів продовжили навчання під час повномасштабної війни.
Нещодавно волонтери EPAM допомогли МЗС з роботою електронної черги, яка забезпечує онлайн-запис на прийом до українських консульств за кордоном.
- Сервіс "Е-Черга" є вхідною точкою доступу до консульських послуг. Безпеки роботи системи та випадки кібершахрайства - ключові і взаємопов’язані виклики роботи сервісу в останні роки, - зазначає керівник Управління цифрової трансформації МЗС Олексій Гладков. – Віримо, що посилення заходів безпеки на етапі ідентифікації допоможуть розв’язати цю проблематику.
Закарпатські підприємці запитували у гостей з міністерства про законодавчі ініціативи, бронювання фахівців та навчання майбутніх айтівців. Останнім часом місцеві ІТ-компанії зайняті перезавантаженням Закарпатського ІТ-кластера. Професійна спільнота обрала нового голову правління Станіслава Шикалова та виконавчу директорку Мирославу Вербищук.
