Нещодавно між фізичним та біологічним факультетами УжНУ було прокладено оптоволоконну лінію, що стало початком модернізації вузівської комунікаційної мережі. Наскільки це важливо, сьогодні «Новинам» розповідають Василь Різак, завідувач кафедри твердотільної електроніки Ужгородського національного університету, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України та Петро Маркевич, аспірант цієї ж кафедри.
Василю Михайловичу, коли з’явилася ця ідея і як її було сприйнято?
— В останні роки ми бачимо, що інформація стала одним з головних чинників прогресу людства й одночасно загрозливим фактором для його розвитку, бо може використовуватись і зі злочинними намірами. Через це зросли вимоги до її захисту.
Ми це врахували і кілька років тому на кафедрі твердотільної електроніки запровадили новий напрямок підготовки студентів — інформаційну безпеку. Відтак у 2007 році на Закарпатті розпочали готувати фахівців за освітньо-професійним напрямом «Системи технічного захисту інформації», а вже у 2010–му — за напрямом «Безпеки інформаційних і комунікаційних систем».
Тобто зараз у нас є дві нові спеціальності з цієї важливої галузі. Але висококваліфікованих випускників мають готувати відповідні спеціалісти, а їх на Закарпатті поки що не вистачає. Через це виникла ідея проводити лекції он-лайн, використовуючи сучасні засоби передачі звуку та зображення, де лекторами можуть бути як вітчизняні, так і закордонні фахівці. Ми вже маємо такі домовленості зі Стенфордським університетом. А ще в такий спосіб можемо організувати навчальний процес з нашою філією у Києві. До слова, це перша ужгородська філія в столиці, а не навпаки.
Для цього, звісно, потрібен хороший канал передачі інформації, а ці вимоги задовольняє оптоволоконний зв’язок. Ідея такого проекту з’явилася відносно давно. Але тільки минулого року ми активно почали працювати над цим за сприяння заводу «Ядзакі”, який підтримав нас фінансово.
Петре Вікторовичу, а що було найважчим у цій справі?
— Робилося все поетапно. На першому етапі, коли тільки ідея виникла, враховуючи кризу, було дуже важко знайти меценатів. Опісля стало трохи легше. Нелегко давалось і юридичне забезпечення проекту. Всі угоди були тристоронніми: замовник – розпорядник – покупець. Потрібно було погоджувати з ними спірні моменти. Сама ж робота з прокладання ліній зайняла всього 2 дні. Кінцевим її етапом була розпайка оптичних волокон кабеля, що прокладався. Її ми вирішили провести як показову, щоб студенти побачили на практиці цей процес.
До речі, що собою являє оптичне волокно?
— Оптоволокно — це ідеальна система передачі даних, яка не боїться зовнішніх впливів, відтак інформація передається без втрат. Також оптичному волокну властива висока швидкість передачі, що є актуальним для розвитку навчального і наукового процесу.
В університетах України вже десь встановлено такий зв’язок?
— Знаю, що в Національному університеті «Львівська політехніка», який свого часу закінчував, ним користуються ще з 2004 року. Тобто для багатьох вітчизняних вузів він уже не новинка.
А чим не влаштовував попередній спосіб передачі даних?
— Це важко назвати передачею даних. Маючи швидкість доступу 2 Мбіт/с, старими мідними лініями ми б те завдання, яке перед собою поставили, не вирішили.
Василю Михайловичу, що вам дав оптоволоконний зв’язок?
— Дуже багато. По-перше, у нас на кафедрі тепер є перший на Закарпатті Грід-вузол, який також потребує потужних каналів передачі й обробки інформації. Добротний зв’язок із зовнішнім світом дає можливість нашим фізикам бути задіяними в проектах у різних куточках світу, працюючи в «рідних стінах». По-друге, можемо проводити он-лайн-конференції з українськими та закордонними вузами, створювати Wi-Fi зони для студентів. Разом з тим на базі УжНУ тепер працюватиме академія Cisco System, де наші студенти безкоштовно навчатимуться, отримуватимуть сертифікати міжнародного зразка, які визнаються в усіх країнах Європи. Можна буде створити і лабораторію для проведення експериментів на вільних волокнах лінії. Свого часу нам вдалося інтегрувати в навчальний процес новітній комп’ютерний клас, а тепер є можливіть під’єднати робочі місця студентів ще й до інтернету. Як тільки оптоволокно протягнемо в усі наші аудиторії, це означатиме, що встановимо зв’язок із зовнішнім світом, а це — можливість слухати он-лайн-лекції світових лідерів з інформаційної безпеки, що, в свою чергу, розв’яже нам руки у багатьох наукових сферах.
Ви згадали про академію Cisco System. На кого вона розрахована?
— Студент, закінчивши УжНУ, отримує диплом по спеціальності. Навчання ж в академії розраховано на тих студентів нашого університету, в яких є бажання поглибити свої знання в IT-мережах. У такому випадку студент подає заяву на нашу кафедру, проходить співбесіду на рівень володіння англійською і вже потім зараховується до цієї академії. Навчання, аби отримати сертифікат CCNA, триватиме від року. Кожному студенту виділять окреме робоче місце з підключенням до інтернету й обладнання, яке можна на практиці конфігурувати. Така академія вже діє у Львові, Тернополі та Києві. Випускник, успішно здавши кінцевий іспит, здобуде сертифікат, з яким йому не доведеться довго шукати роботу. Провайдери забирають таких одразу, з можливістю працевлаштування не лише в Україні, а й за кордоном.
Сьогодні багато хто нарікає на те, що наша наука відірвана від виробництва. Ви як цю проблему вирішуєте?
— Ми маємо певні домовленості з виконавчим директором ТОВ «Ядзакі Україна». Час від часу наші студенти знайомляться з тим, як там організовано виробничий процес. А нещодавно нам було презентовано й ІТ-відділ підприємства.
Василю Михайловичу, чи якось вплине використання оптоволоконних ліній на подальший розвиток УжНУ?
— Я не берусь щось прогнозувати, коли йдеться про УжНУ загалом. А для нас, для кафедри, ми в цьому бачимо великий плюс та прогрес. Маючи оптоволокно, можемо розширювати і розвивати ті напрямки, які є, і готувати конкурентоспроможних спеціалістів.
До слова: 8 червня на пленарному засіданні десятої сесії Закарпатської обласної ради VI скликання було затверджено «Програму підвищення якості фахової підготовки та кваліфікації фахівців з інформаційної безпеки на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету УжНУ на 2012—2014 рр». А нещодавно кафедра отримала ще й потужну підтримку керівництва заводу «Джейбіл» у вигляді обладнання фірми Cisco System для модернізації мереж та організації однойменної академії.
Анастасія НОЖКА, Новини Закарпаття
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
