Отримав я відповідь із Закарпатської прокуратури за підписом начальника відділу, старшого радника юстиції І. Ільчука. Шановний пане Ільчук! Звертаю Вашу увагу, що Ви не маєте права підписуватися на офіційних бланках прокуратури області. Статусом не дотягаєте. Відділ, який Ви очолюєте, не має жодного відношення до досудового слідства по вбивству мого сина Олексія. Працюєте в державній установі, а формулюєте відповідь як на базі кооперації. «Прокуратурою області розглянуто Ваші звернення від 26.06.2013, о7.07.2013, 08.07. 2013 та 14.07.2013, які надійшли з Генеральної прокуратури». А далі відповідь, як я вже повідомляв: « Проводяться слідчі дії». Жодної конкретної відповіді на жодне конкретне питання. Тим більше, я не можу знати, як сортуються мої звернення в Генеральній прокуратурі і в якому порядку надходять до закарпатської. Тому Ви повинні знати , що у відповіді коротко формулюється питання, з яким звернувся громадянин до тої чи іншої установи, а потім дається відповідь.
Саме основне: я більше сто разів звертався до Генерального прокурора, щоб Вас і слідчого Лазара відсторонили від досудового слідства по вбивству мого сина Олексія. Вже з цієї причини Ви не маєте морального права підписувати мені навіьь безграмотні відповіді. Я вже не кажу, що я повідомляв Генеральну прокуратуру про злочин: чисельні порушення Вами і Лазарем підчас ексгумації. Ви разом вже за це будете відповідати. Відповіді на це звернення я теж не отримав, як і на всі попередні.
Послухав керівника Закарпатської прокуратури і дуже надіюся, що моє розчарування зміниться на оптимізм. Хотілося, щоб молоді талановиті правоохоронці не повторяли помилок своїх старших колег: коли злочинність в межах похибки падає, заслуга міліції;коли росте – така соціальна ситуація. Я знаю, що до Дня незалежності про погане говорити не можна. Але, якщо говорите, що у Вас небагато вбивств, виділіть для кожного випадку по хвилині і розкажіть, що зроблено для їх розкриття. Щоб не довести ситуацію до зовсім сумної, коли трагедії окремих людей перетворяться в статистику (бо буде вал злочинності такий), що зразу і не поясниш. Але на рівні ільчуків я дискутувати не буду. Я вже в житті багато пережив і знаю їх роль в тих чи інших процесах. Продовжую надіятися, що Віктор Павлович Пшонка заставить своїх підлеглих відповісти на мої питання та питання наших професійних експертів.
Що стосується, відповіді з Адміністрації Президента України, то тут дискусія з паном Конюховим теж недоречна. На телефонні дзвінки не відповідає, а коментувати неграмотні відповіді вчергове - це себе принижувати. Звертаючись до Глави держави , я ж не чекаю відповіді в стилі його попередника: резолюцій конкретним слідчим по конкретним справам; кого садити, а кого випустити.
Я звертаюся до Президента і його адміністрації, які працюють в президентсько-парламентській державі, де саме вони призначають всіх керівників правохоронних органів.
Тому, пане Конюхов, я думаю, що Вам, як досвідченій людині цього достатньо, щоб зрозуміти, що я не порушую закону.
І останнє. Звертаюся знову до Президента України! Я втратив єдиного сина , бо деякі «сильные мира сего» присвоїли собі право кому жити, а кому не жити, кому заробляти на хліб, а кому ні. Тому прошу Вас дати мені можливість зустрітися з Вами, якщо Ви ще не відмінили свого запрошення 2004 року після зустрічі з виборцями перед так званим третім туром. Надіюся, що те запрошення було щирим, бо всі роки нашого знайомства з мого боку були щирими, відвертими і наповнені вірою у Ваші майбутні перемоги. Своєї позиції не міняв, але зараз мені без Вашої допомоги, як і в питанні реабілітації , не обійтись.
Продовжую вірити в перемогу справедливості!
З повагою, екс-губернатор Закарпаття Іван Різак
м. Ужгород
28 липня 2013 року
Світогляд
