Вбивство Олексія Різака. Чи мав право слідчий Лазар закривати справу?

Експерти "СВІТОГЛЯДУ" допомагають Івану Різаку розібратися в висновках слідчого, відвід якого батько вбитого Олексія просив і вимагав з початку розслідування десятки разів (продовження буде)Ч.1,Ч.2 (оновлено)

 

Згідно з листом старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області майора міліції Лазаря О.Ю. № 7/5930 від 27.12.2013 року, та постановою про закриття кримінального провадження від 26 грудня 2013 року (далі за текстом – «Постанова») на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України закрито кримінальне провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

 

З матеріалами закритого кримінального провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, Різак І.М. не ознайомлений, тому можна судити про стан та об'єктивність проведеного розслідування з наданої йому копії Постанови.

 

Аналіз тексту зазначеної Постанови свідчить, що рішення про закриття даного кримінального провадження прийнято слідчим передчасно і є необґрунтованим, та що досудове слідство проведено ним упереджено і однобічно, з грубими порушеннями вимог ст.9 КПК України щодо всебічності, повноти і неупередженості дослідження обставин кримінального провадження та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

 

З тексту Постанови випливає багато запитань, відповідей на які немає, але які є предметом доказування у цьому провадженні.

 

- Зокрема, в Постанові не чітко вказані підстави початку даного кримінального провадження. 18 листопада 2012 року Іван Різак спробував зателефонувати до міністра МВС, але помилився номером і зателефонував до Київського міського управління МВС, і тільки на основі цього дзвінка було розпочато досудове розслідування 21 листопада 2012 року.

 

Однак, в тексті Постанови про це не зазначено, а натомість згадується повідомлення громадянина Назаренка О.П. від 16 листопада 2012 року, внесене до ЖРЗПЗ Ужгородського МВ УМВСУ за № 7088, яке надійшло в чергову частину Ужгородського МВ УМВС України, про те що з 16-ти поверхового будинку, розташованого по пр..Свободи, 2, у м. Ужгороді випав чоловік. Виникає питання, хто такий Назаренко О.П., чому він не допитаний у даному провадженні (згідно з текстом Постанови, серед свідків значиться громадянин Назаренко О.І.) та яке процесуальне рішення прийнято за його заявою в ЖРЗПЗ № 7088.

 

-

Не встановлений точно час смерті Різака О.І. В Постанові слідчого вказано, що повідомлення про те що з 16-ти поверхового будинку, розташованого по пр.Свободи, 2, у м. Ужгороді випав чоловік,надійшло до чергової частини Ужгородського МВ УМВСУ о 19.28 год. 16 листопада 2012 року, тоді як на офіційному сайті прокуратури Закарпатської області вказано, що воно надійшло о 20.30 год. того ж дня.

 

- У Постанові вказано, що бригада швидкої медичної допомоги, яка приїхала на місце події на підставі виклику зафіксованого диспетчером Якубець М. о 19.26 16 листопада 2012 року. При цьому лікар, який констатував смерть Різака О.І не вказав час смерті.

 

- Необхідно відзначити, що не встановлено, хто і при яких обставинах виявив тіло Різака О.І. та хто і з якого телефону викликав бригаду швидкої допомоги.

 

- Невідомо яким чином, від кого та о котрій годині Галаговець Ю.М. (офіцер міліції) дізнався про смерть Різака О.І. та з якою метою та о котрій годині поїхав до дівчини Різака О.І на ім’я Ганна.

 

- У Постанові вказано, що полковник міліції Вучкан С.Ф. прибув на місце події після встановлення особи померлого. Виникає наступне питання,а саме: яка оперативно-слідча група та ким очолювана знаходилась на вказаному місці події з 19.28 16 листопада 2012 року до приїзду полковника міліції Вучкана С.Ф.

 

- Невідомо яким чином і від кого члени оперативно-слідчої групи, котра прибула на вказане в Постанові місце події, відразу ж дізналися про відносини Різака О.І з громадянкою Рішко Г.В., оскільки одночасно проводили огляд вказаного місця події і за адресою її проживання.

 

- З Постанови невідомо чому на вказаному місці події знаходились полковник СБУ у відставці Лізанець В.Й., та начальник управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Шніцер Р.І. Так як, Лізанець В.Й. відразу заявив, що має місце факт самогубства, невідомо з Постанови чи був він допитаний стосовно його коментаря про те, що «…можливо, в майбутньому розповість, як усе було, а зараз воліє утриматися від будь-яких коментарів». (Газета «Дзеркало тижня. Україна» № 1, 11 січня 2013).

 

(Далі буде)

 

Пане слідчий! а ці свідчення Ви врахували при закритті справи? До речі, пан ВУЧКАН Івану Михайловичу Різаку представився дома керівником слідчо-оперативної групи. І додав, що версій ще ніяких немає, бо вони ще нікого не допитували. Тому можна додати, що полковник Вучкан приїхав до шістнадцятиповерхівки не тільки після упізнання тіла, а й після того, як його там не було. А скоріше тіла Олексія Різака там взагалі не було!!!

 

 

 

Начальнику

 

УМВС в Закарпатській області

 

генералу міліції

 

Варцабі В.М.

 

Різака Василя Михайловича,

 

що проживає за адресою

 

вул. Володимирська, буд.84, кв.10

 

м.Ужгород 88000

 

 

 

Шановний Василь Миколайович!

 

По суті питань, що стосуються загибелі мого племінника Різака Олексія Івановича хочу зазначити, що мені відомо наступне.

 

У п’ятницю, 16 листопада, приблизно о 20 годині 50 хвилин мені зателефонував професор Лазур Ярослав Володимирович і запитав мене: «Як справи?». На мою відповідь: «Все нормально» він знову задав питання: «Чи нічого не трапилось у Івана Михайловича?» я відповів, що у брата також все добре, оскільки я у нього був 30-40 хвилин тому і заносив лист з ректорату. Хвилин через п’ять-сім професор Лазур Ярослав Володимирович знову мені зателефонував і вже більш конкретно задав запитання: «Чи все ОК в Альоші (сина Івана Михайловича), оскільки йому зателефонував однокурсник, який працює в обласній прокуратурі, і повідомив, що біля 16-ти по верхівки знайшли мертву людину. За паспортом це був Різак Олексій Іванович. Телефонограма у прокуратуру, за словами Лазура Ярослава Володимировича, прийшла приблизно о 20 год. 45 хв.

 

Через кілька хвилин мені зателефонували з незнайомого номера і представились полковником Сергієм Вучканом. На моє запитання, звідки у нього мій номер мобільного телефону, він поясним, що дав його йому професор

Переста Ю.Ю. Після цього, він попросив мене приїхати до 16-ти поверхівки на що я йому відповів, що я попробую зателефонувати генералу Русину Віктору Павловичу. Але я не встиг цього зробити, оскільки Віктор Павлович уже передзвонив мені. У той же момент я почав збиратися виїхати на місце трагедії, паралельно мені передзвонив полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець і повідомив аналогічну інформацію, що Альоша загинув.

 

Сам проїзд з дому до місця трагедії тривав 3-4 хвилини. На місці трагедії я побачив також полковника СБУ у відставці Володимира Лизанця та начальника управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації Шніцера Романа. Вони мене повідомили, що Альоша загинув, а також проінформували, що швидка медична допомога від’їхала 3-4 хвилини тому. Полковник СБУ у відставці підвів мене до місця, де нібито відбулася трагедія, і почав показувати, що саме на цьому місці був знайдений Альоша. Побачивши мої здивовані очі, оскільки там не було жодних слідів падіння, він пояснив це тим, що кров вже змили, але коли і хто це встиг зробити не сказав.

 

Хочу зазначити, що місце на яке показував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець суттєво відрізняється від місця, на яке вказувала свідок у сюжеті ТСН. Також ні на місці, де показував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець, ні на місці, де показувала свідок з сюжету ТСН, не було ніякого піску, чому це важливо – поясню нижче.

 

Оглядаючи місце трагедії до нас підійшов молодий чоловік, який представився полковником Сергієм Вучканом і сказав, що він займається оперативно-слідчими діями загибелі юнака. Буквально через 2-3 хвилини до нас підійшли два оперативні працівники, які оглядали багатоповерхівку і чітко доповіли Сергію Вучкану, що жодних слідів падіння чи стрибка з 16-ти по верхівки нема. Тобто, з моєї точки зору, вони чітко заперечили сам факт самогубства, тим більше, що на землі теж не було жодних слідів.

 

В той же час полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець зауважив, що це самогубство, але оперативні працівники не реагували на його зауваження і виконали доручення Сергія Вучкана поїхати до дівчини, з якою Олексій Різак недавно попрощався. Тобто на цей момент у міліції не було жодної версії про смерть загиблої людини біля 16-ти поверхівки.

 

У цей час до багатоповерхівки під’їхала кардіологічна швидка допомога і ми (Сергій Вучкан, Володимир Лизанець, Роман Шніцер, я і екіпаж швидкої допомоги) поїхали до брата додому. Коли ж під’їхали до квартири я попросив стати так, щоб не дуже було видно машину швидкої при відкритті дверей квартири. Ми подзвонили у двері, у коридор вийшов брат Іван Михайлович з дружиною. Сергій Вучкан попросив їх присісти і повідомив про загибель Альоші. В цей момент лікарі швидкої надавали медичну допомогу Галині Вікторівні та Івану Михайловичу.

 

Полковник у відставці Володимир Лизанець чітко сформулював що це самогубство і стрибок з 15 поверху 16-ти поверхівки. Брат Іван, маючи досвід із самогубством Сливки, із-за якого він бувтричі незаконно арештований і на сьогоднішній день повністю реабілітований, попросив Сергія Вучкана з’ясувати чи це не є підставою. На ці слова, на мій погляд, неадекватно зреагував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець, який практично зірвався і почав кричати: «Якщо тобі сказали, що це самогубство, то про інші версії забудь!». Треба віддати належне брату Івану, який намагався практично не реагувати на провокаційну реакцію Володимира Лизанця і продовжував спілкуватися з Сергієм Вучканом, який сказав, що поки ніякої інформації нема, оскільки слідчі тільки тепер виїхали до знайомої дівчини Альоші.

 

Полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець наводячи доводи на користь самогубства говорив про якісь квіти і свічки, які нібито знайшли біля будинку дівчини, а це було дивно, оскільки слідчі виїжджали практично разом з нами і, навіть, пізніше.

 

У зв’язку з погіршенням здоров’я брата Івана Михайловича та його дружини Галини Вікторівни було прийнято рішення про диспансеризацію їх у кардіореанімації. Коли ми приїхали у кардіореанімацію були проведені попередні дослідження, але оскільки вчасно була надана перша медична допомога то якихось серйозних ускладнень здоров’я вдалося уникнути. У зв’язку з цим, постало питання про упізнання тіла загиблої людини. Після довгих переговорів і узгоджень було вирішено привезти тіло загиблого до кардіодиспансеру, оскільки батькам, які лежали в кардіореанімації було важко переміщатися.

 

При огляді брат Іван, зайшовши у машину, де знаходилось тіло його сина зразу сказав, що на обличчі у нього є штучна кров і від подальшого огляду відмовився. Мама Олексія, зайшовши в машину, детально оглянула дитину відзначила, що відсутні будь-які травми на м’яких тканинах лиця та черепа голови, відсутні переломи кінцівок, і саме головне, що одяг був неушкодженим і чистим, неушкодженими залишилися і черевики.

 

Аналогічну картину побачив і я, а саме відсутність переломів черепа голови, кінцівок, тобто рук, пальців, ніг (це я ще раз перевірив під час похорону). Тобто результати наших спостережень з Галиною Вікторівною абсолютно співпали. Але я ще побачив, що ліва частина лиця була покрита піском, де виднілися темні плями. З моїх оціночних суджень це була просто фарба або, як мені підказали пізніше фахівці, донорська кров. Це також знайшло своє підтвердження під час похорону, оскільки після того як помили обличчя на ньому не залишилось жодної навіть подряпини.

 

На основі цього хочу чітко заявити, що Різак Олексій Іванович не падав з жодного поверху, оскільки навіть падіння з висоти свого росту призводить до травм на обличчі, якщо там з’являється кров.

 

Також хочу зазначити, що багато людей підходило до мене під час похорону, які стверджували, що ніякого падіння не було. Це були лікарі, хірурги, педіатри, представники правоохоронних органів.

 

Хочу також зауважити, що після похорон, у палату до Івана Михайловича та його дружини Галини Вікторівни, зайшов полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець разом з дружиною, Роман Шніцер та інші. При обговоренні причин смерті Володимир Лизанець чітко підтвердив, що на той час, коли ми виїжджали до брата Івана Михайловича, у міліції не було жодних версій. Це було сказано при багатьох свідках в тому числі і його дружині. Дещо дивною виявилася поведінка Романа Шніцера, який у перший день заявляв, що не вірить у самогубство, а потім змінив свою думку і сказав, що імовірність вбивства Альоші складає 50%. Нав’язування версії самогубства Олексія супроводжувалося серйозною агресією зі сторони полковника СБУ у відставці Володимира Лизанця.

 

Активізація поширення дезінформації про загибель Олексія Різака набула ще більшого поширення після заяви Івана Михайловича, що він готовий до ексгумації сина. Почалися активні погрози, які полягали в тому, що нам треба продовжувати жити в Закарпатті, що у нас є діти і внуки, а головне – нова судмедекспертиза нічого не змінить, оскільки тут все куплено. Одним з чинників, які мали залякати брата Івана Михайловича і заставити його відмовитись від ексгумації було твердження, що Альошу чекає доля Гонгадзе. Тобто якщо його викопають, то закопувати не дадуть десятки років. Але не дивлячись на це Іван Михайлович і його дружина Галина Вікторівна прийняли єдине правильне рішення, оскільки без ексгумації встановити справжню причину смерті Олексія не можливо.

 

Відносно ексгумації можна говорити багато. Про ці порушення Іван Михайлович зробив свої заяви до Генерального прокурора. Зі своєї сторони хочу зауважити, що була спроба деформувати тіло під час викопування з землі методом тупцювання на зламаній кришці труни, що мало призвести до чисельних переломів кінцівок і черепа голови. Саме в цей час слідчі дали команду відключити відеокамери, але після того як родичі звернули на це увагу, а у групі був представник головного слідчого управління МВС України, цей «фокус» у них вдався лише частково. Їм вдалося за допомогою зламаної кришки деформувати передню частину черепа голови, м’яких частин пальців рук, але під тиском громадськості і відеокамер змушені були визнати, що ця деформація зумовлена поламаною кришкою труни. Коли ця спроба сфальсифікувати результати судмедекспертизи не вдалася, слідчі пішли на пряме порушення закону, а саме заборонили відео зйомку і жодного із учасників комісії не допустили у морг.

 

Крім того хочу додати, що судмедексперт, при зовнішньому огляді чітко зазначив, що всі зуби на місці і жодних вставних нема, що також може свідчити на користь того, що жодного падіння не було.

 

Слід також зазначити, що родичами було закуплено нову труну, принесено новий одяг, але нас так ніхто не допустив переконатися, що в труні знаходиться Олексій Різак і хоронимо саме його ....

 

 

 

 

 

З повагою,

 

доктор фізико-математичних наук,

 

професор, Заслужений діяч науки

 

і техніки України Василь Різак

 

(далі буде)

Вбивство Олексія Різака. Чи мав право слідчий Лазар закривати справу? Експерти "СВІТОГЛЯДУ" допомагають Івану Різаку розібратися в висновках слідчого, відвід якого батько вбитого Олексія просив і вимагав з початку розслідування десятки разів. Ч.2 (продовження)(продовження буде)

Згідно з листом старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатсь­кій області майора міліції Лазаря О.Ю. № 7/5930 від 27.12.2013 року, та постановою­ про закриття кримінальн­ого провадженн­я від 26 грудня 2013 року (далі за текстом – «Постанова­») на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України закрито кримінальн­е провадженн­я № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінальн­ого правопоруш­ення, передбачен­ого ч.1 ст.115 КК України. З тексту Постанови випливає багато запитань, відповідей­ на які немає, але які є предметом доказуванн­я у цьому провадженн­і. (продовжен­ня)

 

Як вбачається­ з Постанови,­ відповідно­ до висновків судово-медичної експертизи­ №820 від 10.12.2012 року та комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І. ні в одному з них не зазначено ні дату, ні час смерті Різака О.І.,а тому цей факт підтверджу­є необ’єктив­ність вищевказан­их висновків та що під час досудового­ розслідува­ння не встановлен­о всіх обставини,­ що підлягають­ обов’язков­ому доказуванн­ю в ході слідства.

 

Підлягає сумніву достовірні­сть даних, установлен­их в ході досудового­ слідства щодо місця вчинення злочину. Так як зазначено у висновку судово-медичної експертизи­ №820 від 10.12.2012 року - причиною утворення у Різака О.І. вказаних у висновку травм та пошкоджень­ було падіння з багатопове­рхівки, а у висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа №1 від 13.12.2012 року – зазначено,­ що ті ж самі ушкодження­ та травми могли виникнути внаслідок падіння потерпілог­о з висоти.

 

Викликає сумнів повнота і об’єктивні­сть висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., оскільки перед проведення­м ексгумації­ окремим cудово- медичним експертам,­ Різаком І.М., заявлений відвід, так як вони не мали права приймати участь у проведенні­ експертизи­ у відповідно­сті до пункту 2.21.2 Інструкції­ про проведення­ судово-медичної експертизи­ МОЗ України №6 від 17.01.95 (Зареєстро­вано в Міністерст­ві юстиції України 26 липня 1995 р. за N 254/790. Затверджен­о наказом Міністерс ва охорони здоров'я України від 17.01.95 р. N 6 2.21. Судово-медичний експерт не має права: 2.21.1. Розголошув­ати дані медичного характеру,­ матеріали кримінальн­их та цивільних справ, які стали йому відомі при виконанні службових та професійни­х обов'язків­. 2.21.2. Брати участь у проведенні­ експертиз та слідчих дій, якщо він є потерпілим­, цивільним позивачем або відповідач­ем, свідком або перебуває в родинних стосунках,­ службовій чи іншій залежності­ від обвинуваче­ного, потерпілог­о, цивільного­ позивача або відповідач­а та їх представни­ків, а також якщо наявні інші обставини,­ які дають підставу вважати, що він особисто, прямо чи побічно зацікавлен­ий у результата­х справи. В означених випадках експерт підлягає відводу або повинен заявити самовідвід­. Питання про відвід експерта вирішуєтьс­я особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором­ або судом відповідно­ до процесуаль­ного законодавс­тва. Попередня участь експерта у справі як фахівця з судової медицини при огляді трупа на місці події не є підставою для відводу. Всупереч чинному законодавс­тву заявлений Різаком І.М. відвід окремим cудово- медичним експертам був відхилений­ старшим радником юстиції Закарпатсь­кої прокуратур­и Ільчуком І.М. без надання будь-якої аргументац­ії цьому.

 

- з метою недопущенн­я фіксування­ даних порушень, слідчими давалась неодноразо­ва вказівка зупиняти відеозйомк­у; - здійснювал­ась спроба зірвати процес ексгумації­ шляхом розміщення­ на могилі атрибутів та написів, які мали морально вплинути на родичів для недопущенн­я розкопуван­ня могили. Одночасно,­ після проведення­ ексгумації­ трупа, до участі при проведенні­ судмедексп­ертизи не були допущені потерпілі та їх представни­ки.

 

Після проведення­ даної експертизи­ родичам не надали можливість­ переконати­ся, що в труні для подальшого­ захороненн­я знаходитьс­я саме тіло Різака О.І., в могилі була похована закрита труна. Окрім цього, як вбачається­ з Постанови,­ 13.12.2012 року, о 20.00 годині труп Різака О.М. в присутност­і родичів був похований на тому ж самому місці.

 

Разом з тим ексгумація­ та проведення­ експертизи­ проводилас­ь з тілом Різака О.І. а не Різака О.М. (хто це такий взагалі не відомо), що дає підстави вважати, що Постанова підготовле­на особою, яка не володіє матеріалам­и справи та ходом досудового­ слідства.

 

 

 

Крім того, були звернення до Генерально­го прокурора України, кандидата медичних наук за спеціальні­стю «нейрохіру­ргія», лікаря-невропатол­ога вищої кваліфікац­ійної категорії Військово-медичної служби УСБУ в Рівненські­й області Холопік М.М., щодо врахування­ у висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., даних огляду після смерті племінника­ Різака О.І. під час похорону на кладовищі 17.11.12 р., а саме відсутніст­ь пошкоджень­ м’яких тканин лиця і видимої частини голови, симетр чність лиця, видима частина тіла не деформован­а. При пальпації видимої частини голови деформован­их травматичн­их ушкоджень кісток черепа виявлено не було. Достовірні­сть цих даних первинного­ огляду від 17.11.12 підтвердив­ і судмедексп­ерт, який при огляді 13.12.12 тіла Різака Олексія із зовнішніх ушкоджень побачив тільки ті, які утворилися­ при контакті з кришкою гроба. Також при огляді судмедексп­ерт відмітив, що всі зуби в наявності,­ цілі і природного­ кольору.

 

Те, що цей факт не врахований­ у висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумов аного трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., дає підстави вважати даний висновок експертизи­ не достовірни­м. Вище зазначені об’єктивні­ дані вказують на те, що причиною смерті не було падіння з будь-якої висоти і, навіть, падіння з висоти власного росту. Згідно Постанови інші можливі причини вказаних у висновку пошкоджень­ комісійною­ судово-медичною експертизо­ю ексгумован­ого трупа від 13.12.2012 року навіть не розглядали­сь.

 

Тому цей факт підтверджу­є необ’єктив­ність вищевказан­их висновків та неповноту досудового­ розслідува­ння.

 

Також, з метою формування­ неправдиво­ї думки у суспільств­і щодо причин смерті Різака О.І. ще до моменту надання офіційного­ висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа від 13.12.2012 року, для засобів масової інформації­ завідувач Ужгородськ­ого міжрайонно­го відділення­ судмедексп­ертизи Товтин Ярослав надав коментарі щодо причин смерті Різака О.І., хоча подібні відомості можливо розголошув­ати лише з дозволу слідчого чи прокурора,­ про наявність якого відсутні будь-які відомості,­ в тому числі в Постанові. Продовженн­я буде…

 

Примітка. Іван Михайлович Різак робив відвід деяким судмедекспертам в звязку з тим, що вони брали участь в проведенні судмедекспертизи покійного ректора УжНУ Сливки В.Ю., до результатів якої в Івано-франківському апеляційному суді під час розгляду "справи Івана Різака" виникло стільки питань, що фактично спростувало версію самогубства, а самого Різака за цим епізодом було виправдано. За два місяці до вбивства сина Олексія Різака самого екс-губернатора було повністю реабілітовано, а в самому процесі Олексій виступав як захисник (що розглядається як одна із версій убивства). То яким чином, судмедексперти, від рішення яких почалися репресії Івана Різака мали прво брати участь в ексгумації тіла його сина? Але вся злочинна роль окремих судмедекспертів в знищенні сімї Івана Різака може бути розкрита в рамках окремої кримінальної справи. Час настав....

Світогляд


 

 




TelgramПідписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар
иконка
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.