Юридична спільнота Закарпаття опинилася в центрі резонансного судового рішення, яке ставить під сумнів легітимність статусу одного з найвпливовіших юристів регіону Олексія Фазекоша. Ужгородський міськрайонний суд 2 січня 2026 року в межах справи №308/2714/24 виніс ухвалу, якою скасував постанову дізнавача Ужгородського РУП Салтикова про закриття кримінального провадження №12023078040000715. Йдеться про розслідування за статтями 353 та 358 Кримінального кодексу України щодо можливого самовільного присвоєння владних повноважень та підроблення документів Олексієм Андрійовичем Фазекошем.
Про це повідомила відома адвокатка, голова ГО "Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко" Лариса Криворучко.
Відомо, що Олексій Фазекош отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2006 році. Проте детальний аналіз його біографії та освітнього шляху виявляє суттєві розбіжності з вимогами профільного закону. Станом на 2006 рік стаття 2 Закону України «Про адвокатуру» містила імперативну вимогу: претендент на статус адвоката повинен мати вищу юридичну освіту, підтверджений правовий стаж не менше двох років та успішно скласти кваліфікаційні іспити.
Наявні факти свідчать про те, що у 2004 році пан Фазекош мав освіту історика, а у 2006-му — диплом за спеціальністю «міжнародні відносини (краєзнавство)». Диплом про вищу юридичну освіту з’явився у його розпорядженні лише у 2009 році. Таким чином, на момент отримання адвокатського свідоцтва у 2006 році він фактично не міг мати ні профільної освіти, ні необхідного юридичного стажу, передбаченого державою.
Слідчий суддя, вивчаючи матеріали, дійшов висновку, що дізнавач поліції Салтиков проявив «процесуальне спрощення» та формалізм. Постанова про закриття справи від 26 грудня 2025 року була визнана юридично порожньою, оскільки поліція обмежилася лише переліком наявних у фігуранта дипломів, не проаналізувавши їхній зміст та відповідність закону на момент видачі свідоцтва. Суд наголосив, що відсутність мотивації та ігнорування причинно-наслідкового зв’язку між фактами робить рішення правоохоронців неперевірюваним і незаконним.
Звернемо вашу увагу на те, що Олексій Фазекош з 2012 року незмінно обіймає посаду Голови Ради адвокатів Закарпатської області. Однак закон вимагає для зайняття такої посади наявності мінімум п’яти років адвокатського стажу. Якщо свідоцтво 2006 року було отримане з порушенням закону, то і весь наступний стаж, а також розпорядження коштами адвокатури протягом останніх 13 років, опиняються під великим питанням.
Окрім професійної діяльності, Олексій Фазекош відомий як адвокат однієї з найбільш одіозних постатей регіону — священника - сепаратиста Дмитра Сидора з міста Ужгород. Піп УПЦ мп Дмитро Сидор є фігурантом кримінального провадження за статтею 161 КК України, а також має давній шлейф антидержавної діяльності, адже ще у 2008 році в Мінську спільно з представниками російських спецслужб
він проголошував створення так званої «республіки підкарпатська русь».
Наразі матеріали справи повернуто до сектору дізнання. Поліція зобов’язана провести повне розслідування та дати чітку правову оцінку діям Олексія Фазекоша. А Лариса Криоручко заявила, що дізнавач поліції Салтиков також буде притягнутий до відповідальності за численні правопорушення у цій справі.
Остаточна ухвала суду дає надію на те, що принцип невідворотності покарання та верховенство права в адвокатському самоврядуванні Закарпаття будуть відновлені.
Нагадаємо вам, що нещодавно перебуваючи в гостях у Олександра Лендяка, ведучого відомої на Закарпатті програми "Знай свій край", мукачівець
Олексій Фазекош, який очолює раду адвокатів Закарпатської області розпочав вкидувати антидержавницькі тези та ледь не вимагати офіційного статусу для російської мови в Україні.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Відомо, що Олексій Фазекош отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2006 році. Проте детальний аналіз його біографії та освітнього шляху виявляє суттєві розбіжності з вимогами профільного закону. Станом на 2006 рік стаття 2 Закону України «Про адвокатуру» містила імперативну вимогу: претендент на статус адвоката повинен мати вищу юридичну освіту, підтверджений правовий стаж не менше двох років та успішно скласти кваліфікаційні іспити.
