Приємними спогадами пов’язане це містечко життям і творчістю відомого угорського живописця Шандора Голлоші (1857-1918). Колись, ще у 1886 році він керував Мюнхенською художньою школою. Щоліта, починаючи з 1904 року зі своїми учнями на пленері приїжджав до Тячева.
В 1914 році на лівий берег Тиси переніс свою творчу майстерню. Всі написані на Закарпатті полотна за цей період неодноразово виставляв в угорській національній галереї в Будапешті. Охоче приймав на пленері російських митців В. Фаворського, А. Тихомирова, К. Зефірова, А. Могилевського, К. Корвут, О. Брез, польських, швейцарських, німецьких та французьких майстрів пензля.
Далі гості відвідали село Вишково на Хустщині. Там вони ознайомилися з культурою угорсько-мовного населення, яке організувало своєрідний музей, унікальне зібрання речей старожитності, сучасного мистецтва, виробів народних умільців, відтворених у дереві, шкірі, глині, лозоплетінні, бісеру, ткацтві, в’язанні та шитті…
До Виноградова гостей привело бажання побачити залишки замків Нялаб у Королеві та Канків, залишені угочанськими виноробами підвали Севлюша, Палац Перені, збережені народом сліди творчості угорського композитора Бейли Бартока та майстра живопису Імре Рейвейса. Їм випала нагода познайомитися з творчістю визнаних у краї сучасних майстрів пензля заслуженого художника України Микола Горонгозова та його побратимів по живопису Павла Кутлана-молодшого, Федора Сільваші, Ярослава Поповича, Карла Керечанина, Олександра Шандора та інших.
Гості уважно оглянули роботу місцевих художників. Поруч виставили привезені з собою власні картини. Різножанрові теми привернули увагу глядачів, які у читальному залі районної бібліотеки побачили виконані на шовку роботи «Павої бачі», «Вороняча зграя» та «Стара хата» Каталіни Лукач, роботу митця з Будапешту Ласлова Тенка з циклу «Простір, час, спогад», Імре Сокача з містечка Сент Ендре «Лише каміння залишаеться». Вражають стиль і роботи художників Ласлова Вінцефі та 80-ти річного керівника школи митців з Нодь Баньої Агостона Вейшова, Сіміона Попа, Дюли Балога та Жолта Іштвана Модораса з краєвидами угорської землі.
Зустріч з угорськими митцями відкрила директор бібліотеки Катерина Вашкеба. Відомий у краї провідний журналіст та громадський діяч Дьордь Дупко розповів присутнім про творчий маршрут гостей які далі відвідають Берегово, Тейглаш на Ужгородщині, і вийдуть до Верецького перевалу, який зберіг сліди тисячолітнього переходу гунами Карпат.
Сучасну угорську поезію представили поети Золтан Кіраї та Жолт Корачоні. Увагу присутніх привернув творчий звіт керівника школи живопису з Ньодь Баньої Агостона Вейшова. Під його керіництвом відновилася творча робота митців і художників Угорщини. Посланці 8-ми держав зараз мають змогу брати участь у творчих пленерах, які проводяться в її стінах. Це взаємозбагачує сучасний живопис і виводить його на європейський рівень.
Про зв’язки закарпатських митців з угорськими художниками цікаво розповіла внучка Павла Кутлана – Ельвіра Гудак. Вона поділилася враженнями від перебування у Фанчикові Пийтера Сейлеї , тісної співпраці дідуся та його дружби з митцями Яношем Тормою, Іваном Бейлом Грюнвальдом, Оскаром Нодьом, Шандором Мовро та Імрем Рейвейсом, свою розповідь вона проілюстровала пожовклими від часу давності фотознімками, з дарчими написами, адресованими фанчиківському майстру пензля Павлу Кутлану – старшому.
Оператори угорського телебачення Єва Кенді та Пейтер Форкош показали виноградівцям два відзнятих документальних фільми про долю графа Естергазі Яноша та про туристичні шляхи вздовж 65-ти кілометрового русла ріки Бодрок від словацького містечка Земпліна до угорського – Шарош-потока.
Гості попрямували містом. Вони завернули на вулицю Чкалова, де відвідали приватну колекцію живописця Степана Кутлана, яку дбайливо зберігає, пропагує і доповнює Каталогами про творчість європейських живописців його спадкоємиця Ельвіра Гудак.
Угорські митці були приємно вражені теплою зустріччю з виноградівцями і залишали наше місто з надією на наступні творчі зустрічі.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
