До її створення долучився меценат Дуран Іван Петрович (заступник міського голови), Федір Шандор (сержант ЗСУ, профессор УжНУ та депутат Закарпатської обласної ради Шандор Федір) та автор-виконавець Роман Мурник.
За словами автора ідея міні-скульптури полягає у вигаданій історії: "Можливо збіг обставин, можливо ні, небайдужа особа, яка намагалася викрасти скарб, втікаючи, а як для грабіжника - це норма, втратила декілька монет, і таким чином, подарувала нам міні-скульптуру ... відтепер ці монети навіки є на бастіоні Ужгородського замку.
Також із цією міні-скульптурою є пов'язана не легенда, а справжня історія про Габріела Другета, який карбував на своїх маєтках фальшиві монети.
Намагаючись отримати якомога більше прибутку за якомога менших витрат, вони намагалися заощадити на монетному матеріалі, дорогоцінному металі, при виготовленні фальшивок.
Спочатку, кажуть, переплавляли те, що їм давали на зберігання, а згодом використовували латунь, яку просто покривали сріблом. Нічого б не сталося, якби під час одного з походів вони не спіймали майстра Миколая, який керував фальшивомонетною майстернею в замку Ясенов (теперішня Словаччина). Його допитували і катували в Пряшеві. Зберігся документ з протоколом допиту. Зрештою майстер у всьому зізнався.
І Ян Запольський, і імператор Фердинанд І погоджувалися з тим, що фальшивомонетництво має бути припинене, а також виступали проти Габріеля Другета, який карбував фальшиві монети у своєму замку.
Йому погрожували опалою і конфіскацією майна. Напевно, він був би покараний, але він уникнув цього, за капризом долі. Він помер раптово, ще до суду, на початку 1552 року.
Миколай був ювеліром із Трансільванії, який у 1535 році працював каменярем на службі у Гавриїла з Періна. Пізніше він оселився в місті Хуст і під час однієї з подорожей звідти до Пряшева потрапив у полон до людей Міхала Буди, капітана Мукачівського замку, де в той час також були карбували фальшиві монети. Однак, після подальших перипетій, вже у 1538 році він з'являється в Гуменному в маєтку Дєрдя Другета. Він чув, що той має добре обладнану майстерню, але, за його словами, відмовився працювати в ній. Звідти він пішов до брата Дєрдя Гавриїла, який хотів відправити його до Ясенівського замку, де постійно карбували монети. Миколай заперечував у у своїх свідченнях свою участь у карбуванні фальшивих монет у Ясенівському замку, проте він був його керівником.
Ще двоє з братів Другетів - Імріх та Антон - викликали (близько 1542 року) до Ясенова трьох євреїв з Польщі, а пізніше Дєрдь Бебек відправив до Ясенівського замку "цілий гурт гравірувальників", серед яких був і різьбяр Міхал,
Бартоломея Штитницького і Томаша Стурцера. Спочатку вони виготовляли польські гроші, а згодом золоті флорини з іменами Людовіка ІІ та Фердинанда І зі сплаву срібла та латуні. Штампи для золотих монет виготовляв італійський різьбяр Христофор, а фальшиві монети пускали в обіг через кріпаків. У Ясенівському замку також підготували частину матеріалу для майстерні в замку Кременець (на теперішньому словацько-угорському кордоні, який тоді належав родині Другетів).
Потім Миколай працював у цьому замку разом з Антоном Другетом, доки його під час однієї з поїздок до замку Ясенов у 1551 році його схопили і після суду стратили.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
До її створення долучився меценат Дуран Іван Петрович (заступник міського голови), Федір Шандор (сержант ЗСУ, профессор УжНУ та депутат Закарпатської обласної ради Шандор Федір) та автор-виконавець Роман Мурник.
