Проводи овець на полонину у гірських селах Закарпаття: традиція, що живе століттями (ВІДЕО)

Закарпатські гірські населені пункти відомі своєю унікальною природою, культурою та традиціями. Проводи овець на полонину є однією з найдавніших та найколоритніших традицій карпатських гірських поселень. Цей звичай не тільки зберігає культуру і побут горян, а й відіграє важливу роль в їх господарстві та екології регіону. 

Село Негровець, Колочавської громади, славиться своєю багатою історією і традиціями, які передаються з покоління в покоління. Однією з таких традицій є випас овець та проводи в полонини, яку десятиліттями підтримують місцеві газди. 
Особливо виділяються чотири родини, які вже від діда-прадіда утримують значне поголів’я овець та кіз. Це родини Юрія Рущака, Михайла та Юрія Ярема та Володимира Стеця.
Кожен із цих господарів утримує 50 і більше цих тварин, продовжуючи давню традицію, яка є не тільки частиною їхнього життя, але й важливим елементом культурної спадщини гірської місцевості. Випас овець у гірських умовах потребує значних зусиль, витривалості та знань, що передаються з покоління в покоління.
Щороку з настанням літа ці газди беруть участь у важливій події — проводах отар в полонини. Це свято символізує початок літнього сезону, коли отари переміщують на високогірні пасовища, де вони проводять літо. Тут, у чистому гірському повітрі, овець випасають на соковитих травах, що сприяє їхньому здоров’ю та продуктивності.
Проводи отар в полонини — це не лише практична потреба, але й глибоко вкорінена традиція, яка об’єднує громаду. Участь у цьому обряді беруть не тільки самі газди, але й їхні родини, сусіди та навіть гості з інших сіл. Це можна назвати своєрідний фестиваль, що супроводжується піснями, танцями та різними обрядами і в результаті сприяє зміцненню місцевої ідентичності.
Юрій Рущак, один із газд, який є старшим отари, розповідає: "Це наша спільна справа, яка нас об’єднує. Наші отари — це не тільки джерело доходу, але й частина нашої душі. Ми не просто випасаємо овець, ми зберігаємо культуру та традиції нашого краю. Це важливо для нас і для наших дітей".
Юрій Ярема додає: "Кожного року, не дивлячись на погодні умови такі як сьогодні, ми чекаємо на цей момент, коли можна вирушити в полонини. Це наша історія, наша гордість".
Михайло Ярема підкреслює: "Випас овець в полонинах — це не просто робота, це наше життя. Ми вдячні нашим предкам за те, що вони передали нам цю традицію, і ми зробимо все можливе, щоб її зберегти. Ми раді, що можемо продовжувати цю справу і ділитися нею з усім світом".
То ж, завдяки зусиллям таким горянам як ці газди, вівчарство живе і дихає своїми традиціями, зберігаючи та передаючи їх наступним поколінням. Їхня праця є прикладом відданості, любові до рідного краю та шануванням культурної спадщини.
За матеріалами національного природного парку "Синевир"

TelgramПідписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар
иконка
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.