Село Горінчово на Закарпатті своєю назвою вказує на те, що в минулому воно горіло, до того ж, як стверджують селяни, не раз. Сусіди з інших сіл звуть місцевих попалениками. Горінчівці найбільше уславилися народними оповідачами: «Казки Верховини», видані 1960 року — унікальне видання, бо вміщує десятки творів цього жанру різних авторів. Після тієї книжки казки горінчівців виходили друком ще в шістьох збірниках.
Після того, як останній найвідоміший казкар Юрій Митрович відійшов у інший світ, славу про Горінчово поширює по області міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Був створений 35 років тому, і з першого дня на ньому працює 63-річний Іван Кавка. Починав учителем виробничого навчання, а з 1984 року — директор.
У Хустському районі всього два таких комбінати. Коли бачиш, як під навісом зберігають чимало дієздатної техніки, то радієш: у цьому селі є порядок. Той тракторний і автомобільний парк, який належав колись тутешньому потужному господарству, його недбайливий екс-керівник давно пустив за вітром, а от у комбінаті всі одиниці до останньої служать і тепер.
— Цей навіс для автотракторної техніки скоро стане ангаром: одягнемо його по всьому периметру в бляху, навісимо двері. За ними техніка зберігатиметься надійніше, — розповідає Іван Юрійович.
Щоранку на подвір’я чотирма новенькими автобусами з’їжджаються учні загальноосвітніх шкіл десяти населених пунктів, починаючи від Нижнього Бистрого — крайнього села Хустщини, яке межує з Міжгірським районом, до Рокосового, що поряд із Виноградівським. З комбінатом вони ознайомлюються задовго до першого вересня — з весни. Показово, що кожен учень хоче отримати якомога більше спеціальностей!
Обирати є з чого, бо в Горінчові готують майбутніх водіїв і трактористів, продавців і кухарів, швачок і операторів ком?п’ю?терного набору. Два роки навчання — і в руках державне свідоцтво про набуту професію. Найвищий розряд — третій.
Особливий попит на водіїв і трактористів. Перших набирають 90, других — 50. Для їхньої практики 34 одиниці техніки, у тому числі 9 вантажних машин, 4 трактори, картоплесаджалка й інші причіпні агрегати, автотрактородром на двох гектарах.
Решта місць рівними частинами розподілена між кухарями, швачками, продавцями й операторами комп’ютерного набору. Шкода лише, що клас, підготовлений для швачок, порожній. Охочих обшивати модниць і модників немає. Кажуть, складно працевлаштуватися. Але варто заглядати наперед: завтра ринок усе може змінити.
— Для більшості учнів комбінат — перший і останній університет, — каже заступник директора з навчально-виховної роботи Ольга Красевська. — З тих дівчат і хлопців, які щотижня займаються по два дні протягом двох років, виходять справжні профі. Всі знаходять собі роботу, бо специ, як вони кажуть про себе, потрібні. Про господинь, якими стають випускниці-кухарі, й говорити не потрібно.
Щодо кухарів, то цей фах обирають не лише дівчата. Двоє хлопців — випускників закладу — заслужили похвали під час служби в армії. Звідти кілька разів надсилали подяки за відмінну підготовку кашоварів.
Учнями стали… ченці
Якось учнями МНВК були… насельники Липчанського чоловічого й Копашнівського жіночого монастирів. Вони потрапляють до обителей часто без будь-якого фаху, а кожному слід мати послух. Чим їм займатися? Ось і взявся комбінат на спонсорських умовах підготувати фахівців. Двоє черниць із Липчі отримали спеціальність «кухар», стільки ж їхніх духовних братів з іншого села стали водіями. Тепер одні готують їжу, інші їздять гірськими дорогами...
Горінчівський МНВК допомагає черницям Копашневого овочами, вирощеними на власній ділянці. З цієї ж ділянки заклад отримує продукцію для власних потреб. Картоплю, буряк, капусту, огірки й іншу городину працівники їдальні закладають на зберігання, консервують і квасять. Відтак, обід із трьох страв доступний кожному, бо коштує всього 5 гривень.
Традиційним у МНВК стало проведення конкурсів «Кращий за професією». Підготовлені учнями реферати, каталоги товарів, імпровізовані вітрини магазинів, салати, тістечка, макети з правил дорожнього руху й інші вироби поповнили унаочнення кабінетів із спецпредметів, стіннівки прикрасили їдальню. Директор Іван Кавка вручив кращим грамоти і призи, всім учасникам і їхнім батькам оголосив подяку за добрі успіхи в навчанні, за досягнуті вміння й навички в обраній професії.
За рівнем комп’ютерної грамотності учениця комбінату — випускниця Мар’яна Яким — пішла ще далі. На олімпіаді з інформаційних технологій вона стала кращою спочатку серед учнів загальноосвітніх шкіл у районі, згодом третьою — в області. Основою предмету, звісно, є володіння комп’ютером. За цією спеціальністю у МНВК можна отримати другу категорію!Зароблятимеш сам — житимеш краще
Наближаємося до головного: за які кошти існує комбінат? Майже повсюди бідкаються на їхню нестачу, а тут — за наявного фінансування і є вже багато, і планують ще чимало. «Держава виділяє гроші на зарплату працівникам і на пально-мастильні матеріали, і їй за це спасибі, — каже Іван Кавка. — Решту заробляємо, надаючи платні послуги. Для школярів освіта безоплатна, для всіх інших — за гроші. Є сталий попит на підготовку водіїв, до нас їдуть аж із Хуста, хоч звідти сюди — 30 кілометрів. Ми не загребущі, ціни в нас помірні, тож упевнено тримаємося на цьому ринку».
За плату приходять навчатися і майбутні оператори комп’ютерного набору. Враховуючи, що ліцензією Державної атестаційної комісії комбінатові дозволено готувати фахівців робітничих професій аж до 2019 року, йому довго ще буде чим займатися.
Позаторік горінчівці гостювали в технічній школі у польській Познані. Цією поїздкою тоді преміювали переможців огляду-конкурсу «Кращий за професією». Тепер чекають закордонних друзів з візитом-відповіддю удома.
Викладачі теж навчаються
Горінчівський комбінат нарівні з Тернівським, що в Тячівському районі, неодноразово підтверджував своє лідерство в Закарпатській області, вважається і одним із кращих в Україні. На базі комбінату відбуваються курси з підвищення рівня фахової майстерності викладачів технічних спеціальностей. Нещодавно їх проводив тут Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників, що діє в м. Хмельницький. Слухачами були майстри-педагоги з різних регіонів країни. Цього ж року у Горінчові Закарпатський обласний інститут підвищення кваліфікації вчителів влаштував навчальний курс для працівників системи профтехосвіти області: майже місяць займалися 60 осіб.
11 листопада Горінчівський МНВК відзначатиме 35-річчя. Вітання, без сумніву, надходитимуть і від колег-педагогів, і від армії його випускників. Приєднуємося до них.
Автор:Василь БЕДЗІР
Джерело:«Урядовий кур’єр»
