Сьогодні віряни за Григоріанським календарем святкують Богоявлення Господнє або Хрещенський Святвечір: традиції та звичаї

Сьогодні, 5 січня, віряни за Григоріанським церковним календарем відзначають Навечір'я Хрещення Господнього або Богоявлення Господнє. У народному календарі - Водохресний Святвечір, Голодна кутя, Хрещенський Святвечір або "Бабин Святвечір", як кажуть у нас на Закарпатті. Воно знаменує закінчення Святок і підготовку до найбільшої події - двунадесятого (тобто, одного з найважливіших) свята Хрещення Господнього.
Хоча Святвечір і називається святом, але веселитися в цей день не належить. У храмах відбувається велика служба, схожа на служби в Різдвяний Святвечір і у Велику суботу. Після літургії в храмах відбувається велике освячення води. Цей урочистий обряд пов'язаний з євангельською подією, що стала першообразом таємничого обмивання гріхів і дійсним освяченням усієї води у світі після того, як у неї занурився Ісус Христос. З XI-XII століття водоосвячення відбувається двічі - у Водохресний святвечір і свято Богоявлення. Освячення відбувається однаковим чином, тому вода, освячена в ці дні, нічим не відрізняється.
Традиції та звичаї Хрещенського Святвечора мають багато спільного з урочистостями Святвечора напередодні Різдва. Втім, деякі характерні обряди та вірування пов'язані з наступним днем - святом Водохреща.
Прибирання оселі
Вважалося, що святкування в неприбраній оселі могло відвернути щастя та злагоду. До того ж на Водохреща не можна робити справи по дому - це прояв неповаги до цього дня. Тому у день Надвечір'я Богоявлення всю хатню роботу намагалися виконати до настання темряви.
Освячення води
У Святвечір напередодні Водохрещення в церквах освячують воду. Вважається, що вода, освячена напередодні Богоявлення, не менш цілюща, аніж наступного дня.
Потім звичайно водою кропили рідних, а також кутки хати, та навколо оселі. Для побутових потреб освячену воду не використовували.
Раніше пращури прикрашали сухими квітами, наприклад, васильками або безсмертником, посуд для рідини. Це був додатковий своєрідний оберіг від злої сили.
Також на Поділлі існував звичай випікати три пироги, які найменший хлопець в родині мав кусати під час освячення хати. Перший пиріг кусали, коли освячували сіни, другий - під час кропіння комори, а третій - надворі.
Постування
Під час Надвечір'я Богоявлення дотримуються сурового посту, як і в Різдвяний Святвечір. На обрядову вечерю цього дня готували пісні страви - вареники з капустою, рибу, гречані млинці, а також кутю та узвар.
Обрядова трапеза
У Святвечір напередодні Хрещення сідали за святковий стіл з появою першої вечірньої зірки на небі. Особливе місце належало куті - з неї починали трапезу, а потім виносили курям - для кращої плодючості птахів.
Малювання хрестів
В деяких регіонах Поділля та Полісся на Хрещенський Святвечір було заведено малювати хрести на вікнах та дверях, а також стінах хати. За віруваннями, це перешкоджало злій силі проникнути до оселі.
Для намальованих оберегів використовували крейду або тісто, замішане з борошна та священної води.
Щедрування
У Другий Святвечір ходили щедрувати - такий звичай спостерігали на Галичині. З собою щедрівники носили гілки ліщини, які вважалися оберегом від зла.
Гілля дарували господарю хати, а він висипав щедрівникам овес - на хороший врожай.
Головні заборони цього дня
Напередодні Водохреща не можна влаштовувати сварки, битися або думати про когось погано, адже у Святвечір має панувати злагода та спокій - тоді весь рік буде вдалим.
Не можна робити важкі справи - це неповага до свята. Також не можна святити воду з поганими думками - рідина втратить всі цілющі властивості.
Крім цього, відповідно до народних вірувань, в Надвечір'я Богоявлення не можна голосно кликати курей - хтось лихий може зурочити домашню птицю.

Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook