Днями в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка відбулася презентація нового роману письменника, різьбяра, педагога Петра Ходанича «Жінка в зеленій сукні».
Це соціально-побутовий твір з вкрапленнями політичного роману про наше сьогодення: про долю людини під час війни, автор торкається проблеми внутрішньо переміщених осіб, волонтерства. Під час презентації автор розповів, чому саме обрав героїнею жінку, освічену вчительку української мови і літератури, дружину військового, вдову Василину, доля якої пролягала майже через всю Україну. Акцентував увагу на ідеях, які вкладав у твір.
Як влучно зауважила завідувачка кафедри української літератури @Оксана Кузьма, Петро Ходанич виступає в цьому творі соборником, бо через призму життя Василини об’єднав Донбас, Харків, Ужгород, Київ, Чернівці, Одесу, Волинь. «У романі застосовані реалістичні принципи. Петро Михайлович працював у творі не лише як письменник, але й літературознавець, навантажив образ кожного персонажа особливою роллю. У романі не літературні ходи, а живе життя. І на кожній сторінці бачимо долі тих, кого знаємо. Головна героїня втратила зовнішнє, але не втратила внутрішнє», – коментує літературознавиця.
Кандидатка філологічних наук Наталія Ребрик порівняла роман із попереднім мілітарним твором Петра Ходанича. «“Втеча, або Тиха моя вітчизна” – роман прозріння, “Жінка в зеленій сукні” – роман віра». Науковиця звернула увагу на образ Ужгорода в творі, який автор трансформує від провінційного до європейського, про символічний перегук образу жінки в зеленому з картиною Клода Моне, в якого жінка вільна, жіночна.
Під час презентації виступили також один з прототипів роману, редактор цієї книжки Василь Густі та видавець Ярослав Федишин.
Наприкінці вечора Петро Ходанич представив ще одну новинку – монодраму «Поїзд о п’ятій вечора» про долю Володимира Бірчака, письменника, педагога, знакову постать у культурно-освітньому та громадсько-політичному житті Закарпаття 1920-30-х років.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
