Починаючи із 2019 р., 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке було започатковане для збереження національних традицій, краси та символізму української хустки. Цей день був започаткований за ініціативи вінничанки, депутатки Вінницької обласної ради, президента Міжнародного Клубу Успішних Жінок України Людмили Станіславенко. Задум підтримали громадські діячі, актори та успішні жінки з України та усього світу.
Цьогоріч у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького вперше було проведено захід до Дня української хустки, який об’єднав у собі як традиційні, так і сучасні хустки Закарпаття. Модерував його проведення завідувач науково-освітнього відділу музею Михайло Лесів, який наголосив на важливості проведення таких подій саме у музеї, який є провідним місцем у культурному житті краю. Подібні заходи демонструють, яким багатим і різностороннім є культурний спадок нашого народу. Берегти його – одне із основних завдань нашого музею, саме за нього зараз воює наша держава і віддають свої життя воїни. Пам'ять тих, хто стоїть на захисті України, віддав свої життя за нашу свободу, можливість жити у вільній державі й берегти історію й культуру, присутні вшанували хвилиною мовчання.
Директор музею Ольга Шумовська, яка виступила із вітальним словом, підкреслила важливість хустки для жінки. Це те, що так чи інакше супроводжує дівчину від народження протягом усього життя. І знати витоки, берегти пам'ять предків, їх традиції – це те, над чим працює музей. День української хустки – ще одна можливість нагадати про звичаї, роль і місце кожного елементу одягу в житті людини, адже для наших пращурів кожен атрибут мав значення. Зараз, напередодні зимових свят, варто згадати про значення хустки, адже відвідуючи церкву чи готуючи подарунок, ми маємо ще одну можливість через цей головний убір доєднатися до традицій, пов’язаних із ним.
Автор ідеї, завідувач сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова коротко розповіла, яку роль хустка займала в традиційному жіночому костюмі населення Закарпаття, деякі особливості її носіння. Вона ознайомила присутніх із хустками з фондової колекції музею, які були представлені на виставці. Тут – «платини», «хустя», «фустки», «ширинки», «кестемани» із Перечинщини, Міжгірщини, Рахівщини, Тячівщини, Берегівщини, Свалявщини, які хронологічно належать до періоду 30-50-х років минулого століття. Є й такі, які виготовлені із фабричного полотна і декоровані ручною вишивкою, притаманною для того чи іншого локального комплексу. Наприкінці її виступу гості заходу ознайомилися із відеодемонстрацією одного із способів зав’язування хустки, який побутував серед волинян.
Чудовим продовженням заходу була участь у ньому художниці Оксани Брензович та засновниці бренду Shpalta Альони Загоруйко.
Сучасна українська художниця Оксана Брензович – мисткиня з Ужгорода, яка працює у жанрі абстрактного експресіонізму. Її творчість поєднує глибокі емоції, філософські ідеї та яскраву колористику. Про хустки вона говорить так: «Мої хустки — це друге життя моїх картин. Картини знаходяться в приватних колекціях та фондах музею, галереї, а хустка залишається відкритою для глядача. Так було й у Литві: картину придбав колекціонер, а завдяки хусткам — у співпраці з музеєм — її життя продовжується. Для мене це культурна дипломатія: коли мистецтво подорожує між містами й країнами та залишає після себе слід. це особлива форма присутності мистецтва: картина має своє життя, а хустка — продовжує його поруч із тими, хто відчув її енергію». На заході вона представила 5 своїх робіт – хустки «Крижана мелодія», «Сила квітки», «Червона калина», «Мак», «Тризуб. Кольори свободи». Всі вони натхенні українськими традиціями, пейзажами і переплітаються із сучасними їх трактуваннями. Також присутні мали змогу ознайомитися із відео-роликом про творчість художниці.
Засновниця бренду Shpalta Альона Загоруйко наголосила, що хустка для неї – це про традиції, про щось глибоке, споконвічне, що передається з роду в рід, що свідчить про зв'язок поколінь і зв'язок із домом. Кожен виріб бренду – з історією чи про історію. Хустки, які вони виготовляють, доносять до людей не лише традиції, а й багатство і різноманіття нашого спадку. Кожний виріб несе в собі зашифровану символіку, яка поєднує покоління. Чимало хусток у них – про Закарпаття, його неповторну природу, людей, звичаї. Це допомагає популяризувати регіон далеко за межами нашої країни, адже вироби бренду активно продаються за кордоном. І представлені навіть у Європарламенті та мають патріотичну символіку. Виступ пані Альони був продовжений цікавим майстер-класом із стилізації хустки. У її виконанні відвідувачі заходу змогли ознайомитися із різними способами носіння цього аксесуару, який допоможе виділити образ і запам’ятатися. Продемонструвала вона особливості стилізації і чоловічої хустки-паше, і жіночої хустини. Насамкінець було продемонстровано коротке відео про продукцію бренду.
Дякуємо нашим гостям за участь у заході та підтримку й активну пропаганду української культури. І нехай сьогоднішня подія в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького й подалі надихає на добрі справи та єднає всіх у спільних цінностях заради майбутнього України.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
