У краєзнавчому музеї в Ужгороді до 80-річчя утворення Закарпатської області провели публічний захід

Відзначення 80-річчя утворення Закарпатської області як адміністративно-територіальної одиниці видалося доброю нагодою, щоб нагадати (а декому й уперше про це повідомити) про долю назв регіону в попередні історичні періоди, вказати на їх специфіку, причини й обставини творення. Відтак, краєзнавчий проєкт «лекція вдвох» цілком себе виправдав, оскільки поєднав тематичний ракурс не тільки на конкретній проблемі, а й фахово візуалізував її в системі «до і після». Спікерами було подано власне дослідницьке бачення динаміки змін офіційних назв сучасного Закарпаття, де особливо показовим є ХХ століття, коли край опинявся в унікальній, але водночас драматичній ситуації неодноразово… 

Краєзнавець Маріан Токар, зокрема, акцентував увагу присутніх на тому, що наш регіон у своїй історії змінював не лише державну приналежність, а й власну офіційну назву. І ці зміни були не випадковими й не суто лінгвістичними, а насамперед відображали політичні мотиви, бажання панівної в краї влади боротися не тільки за географічний простір, територію, а й за історичну пам’ять та політико-ідеологічне майбутнє режиму. Адже всі офіційні й символічні назви краю (наприклад, Верхня Угорщина, Руська Крайна, Гуцульська республіка, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Підкарпаття, Подкарпатська територія, Закарпатська Україна, Закарпатська область та інші) формувалися з позиції «центру» (столиці держави, до якої входив регіон), що формувало різноманітне політико-адміністративне бачення – від периферії чи автономії до національно-державницького проєкту й просто адміністративно-територіальної одиниці держави. У цій логіці історія Закарпаття посідає особливе місце навіть у межах усієї Центральної Європи: за останні понад 100 років регіон до десяти разів змінював державну приналежність чи «зависав» у міждержав’ї, залишаючись між кількома цивілізаційними просторами, при цьому традиційно вирізняючись та зберігаючи унікальну поліетнічність, багатомовність та складну соціокультурну структуру місцевого населення. 

Василь Міщанин, продовжуючи логіку думки колеги, зупинився на конкретних аспектах історичних перипетій у період творення Закарпатської України й офіційної інкорпорації регіону до складу Радянської України, обставин і наслідків утворення Закарпатської області. Представлена інформація, слайдова презентація були наповнені авторськими розробками змін і доповнювалися архівним статистичним, документальним і фотографічним фактажем. Спікер вказав на чисельні негативні явища, які були привнесені до краю у процесі радянізації: монопольна комунізація, колективізація, репресії проти інакомислячих, переслідування за політичними та релігійними мотивами тощо. Водночас було подано статистичні дані про розвиток краю і в сучасній Україні, зокрема й у контексті адміністративно-територіальної реформи та обставин російсько-української війни, пам'ять жертв якої присутні вшанували хвилиною мовчання.

Публічну бесіду краєзнавців влучно доповнили представлені оригінали документів періоду Закарпатської України з архівних фондів Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького (подяка Михайлу Джахману) та виставка видань із фондів Наукової бібліотеки музею (подяка Наталії Сачавській).

На завершення заходу директорка краєзнавчого музею Ольга Шумовська подякувала організаторам і всім присутнім за участь у цікавому дійстві, наголосивши на незмінній необхідності продовження культурно-просвітницького проєкту публічних лекцій, ініційованого музеєм, із метою популяризації історико-культурної спадщини нашого регіону. Слова очільниці музейного закладу підтримав і один із провідних вчених факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету Юрій Данилець, який висловив думку про важливість проведення подібних заходів у контексті обговорення різноманітних дискусійних питань в історії нашого краю.

Тож щиро запрошуємо всіх бажаючих до публічного дискусійного майданчика на базі Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, де сформоване якісне науково-методичне й фахове середовище для пізнання історії та культури Закарпаття.

Маріан ТОКАР, Василь МІЩАНИН, 

наукові співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького