"Лем ми": гурт "Surface Tension" та Валерія Мандзюк створили гімн для 128-ї Закарпатської бригади (ВІДЕО)

Музиканти гурту "Surface Tension" разом зі стендап-комікесою Валерією Мандзюк створили трек "Лем ми" для 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Пісню написали на четвертий день під час поїздки до бійців. Більше про процес створення композиції та реакцію військових 128-ї ОГШБр — у матеріалі Суспільного. Трек створили в межах проєкту "Фронтова Студія" від Культурних сил. Це музичний мілітарний формат, у якому артисти відвідують бойові підрозділи та пишуть пісні, що відображають людей, історії та культуру бригади. Продюсером композиції став Саша Чемеров.
У коментарі Суспільному вокаліст гурту "Surface Tension" розповів, що за умовами проєкту команда мала провести з бійцями 128-ї бригади три дні, а на четвертий — записати про них трек.
"Ми працюємо фактично у майже польових умовах, все робимо самі, ніколи не залучаємо сторонніх звукорежисерів, тому нічого нового не було. Найціннішим була участь продюсера Саші Чемерова. Для нас велика честь була з ним попрацювати", — поділився "Гуру".
Водночас сам формат написання пісні став для гурту новим досвідом. "Ми ніколи раніше не створювали треки "на замовлення". Було трохи хвилювання, що може не вийти, але за три дні, проведені з бригадою, ми отримали достатньо вражень, щоб завершити роботу", — зазначив музикант.
За його словами, на зміст пісні вплинуло живе спілкування з військовослужбовцями.
"Дуже сильно кидалася в очі сімейна атмосфера в бригаді. Слово "сім’я" ми чули багато разів і ми, звісно, відобразили це в тексті", — розповів "Гуру".
Із лемківською говіркою авторам допомагала закарпатська стендап-комікеса Валерія Мандзюк, яка супроводжувала команду під час поїздки. Музично трек доповнили етнічним елементом: мелодію коломийки виконали на електрогітарі, поєднавши її з металевим звучанням.
Стендап-комікеса Валерія Мандзюк про лемківський діалект у пісні
Як розповіла Суспільному Валерія Мандзюк, раніше вона вже виступала перед військовослужбовцями 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
"Зустріч була дуже емоційною і теплою. Думаю, саме тому мене запросили до участі у “Фронтовій студії” з цією бригадою", — зазначила вона.
Мандзюк додала, що допомагала авторам пісні добирати лемківські слова та адаптовувати почуте під час спілкування з військовими. За її словами, використання закарпатського діалекту звучить у треку органічно, адже серед бійців є носії цієї говірки.
Також комікеса долучилася до інтеграції у текст девізу 128-ї бригади — "Лем ми". Вона пояснила, що це лемківське гасло означає "тільки ми" або "хто, як не ми".
Водночас, за словами Мандзюк, вона не хвилювалася щодо того, як пісню сприймуть військові з інших регіонів:
"Це пісня для 128-ї і про 128-ту бригаду. Навпаки, те, що не до кінця зрозуміле, може викликати цікавість, і це добре", — підсумувала вона.Як бійці сприйняли пісню
Речник 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Ігор Ткаченко розповів Суспільному, що пісня сподобалась багатьом військовослужбовцям, адже в ній згадано різні підрозділи, зокрема піхотинців та операторів дронів. Оскільки команда особисто побувала на позиціях, скуштувала бограч і відчула місцевий колорит, їм вдалося передати цю атмосферу в треку. Завдяки цьому чимало бійців упізнають у пісні себе та свою службу.
Як зазначив Ігор Ткаченко, одним із найкращих показників успіху стало те, що військові слухають гімн у власних автівках. Він також додав, що через специфіку метал-звучання та використання діалекту композицію часто переслуховують кілька разів:
"У ній є особливість: що більше слухаєш, то більше розчуваєш слів, які з першого разу могли загубитися, адже метал — дуже своєрідний напрямок".
За словами речника, такі мистецькі проєкти мають одразу кілька важливих функцій: вони підтримують військових, зберігають пам’ять про їхній досвід і формують впізнаваний образ бригади.
"Важливо, щоб про нашу бригаду з’являлися художні твори, бо це те, що закарбовується на десятиліття. Це одна з найстарших бригад із великим бойовим досвідом, яка, зокрема, однією з перших втримала Запоріжжя. Також на початку 2022 року наші бійці боронили столицю", — зазначив він.
Ігор Ткаченко підкреслив, що використання закарпатського діалекту в пісні сприяє згуртованості та звучить як справжній заклик. Бригада є багатонаціональною: на її шевроні символічно зображено десять етносів, представники яких служать у підрозділі. Окрім українців із різних регіонів, серед військових є й іноземні добровольці, зокрема з Чехії та США.

Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook