Століття тому Великдень на Закарпатті був справжнім таїнством, де кожна дія була сповнена глибокого змісту, а повітря гірських сіл просочувалося передчуттям дива. Архівні світлини з колекції Михайла Марковича відкривають нам завісу часу, демонструючи світ наших прабабусь і прадідів, у якому підготовка до свята вимагала не лише зусиль, а й особливого душевного спокою. У ті часи святкування мало зовсім інший вигляд: люди з далеких присілків вирушали до храмів ще вдосвіта, долаючи кілометри пішки гірськими стежками або їдучи на підводах, запряжених кіньми. Навіть у найскромніших оселях панувала урочиста тиша, поки господині з молитвою випікали паски за давніми рецептами, що передавалися від матері до доньки.
На старих кадрах застигли миті щирої віри та національної гідності. Ми бачимо закарпатців у їхньому найкращому святковому вбранні — вибілених вишиванках, вовняних гунях та вишитих кептарях, які були не просто одягом, а символом приналежності до свого роду та землі. Кожен великодній кошик, накритий домотканим рушником, ніс у собі аромат свіжого хліба, домашнього сиру та писанок, зігрітих теплом людських рук. Це був час, коли розкіш вимірювалася не багатством оздоблення, а щирістю розмов і можливістю всією громадою зустріти перші промені сонця біля церкви.
Життя стрімко змінилося, і сучасний ритм наклав свій відбиток на наші традиції, проте дух свята залишився незмінним. Ці історичні спогади нагадують нам, що Великдень — це передусім зв’язок поколінь і неперервність життя. Незважаючи на те, що минуло ціле століття, ми так само з тріпетом чекаємо на можливість освятити паску і промовити ті самі вічні слова, що лунали над Карпатами сто років тому: «Христос воскрес! — Воістину воскрес!» Саме в цій єдності минулого і теперішнього криється справжня сила та світло великого свята.
Ясіня. Листівка 1930-х рр. ХХ ст.
Свячення пасок в селі Богдан на Рахівщині, 1929 рік. Фото Амалі Кожмінової
Свячення пасок в Усті Чорній в часи Чехословаччини. Фото з журналу Pestrý Týden, 1938 рік
Великдень в с. Волосянка, Великоберезнянщина. 50-ті рр. Фото зі сторінки В.Ковача
Ясіня. Свячення пасок. Листівка чехословацького періоду
Свячення пасок у селі Брустури, нині Лопухів на Тячівщині. Фото з журналу Pestrý Týden, 1938
Чехословацький період. Свячення пасок у Лохові, Мукачівщина, Dudinszky Genealogy Blog
Свячення пасок у Лохові, Мукачівщина. Чехословацький період, Dudinszky Genealogy Blog
Великдень на Тячівщині, Pestrý Týden, 1938 рік
Свячення пасок в Усті Чорній в часи Чехословаччини, Pestrý Týden, 1938
Великдень у Воловому, нині Міжгір’я. 30-ті рр. ХХ ст. Фото зі сторінки М.Цендри
Великдень в Ясіні, 1930-ті рр. ХХ ст.
Великдень в с.Ставне, Великоберезнянщина. Фото 30-х рр. зі сторінки В.Ковача
Рахівщина. Великдень. Фото 40-х рр. ХХ ст.
Ясіня. Свячення пасок. Листівка 1930-х рр. ХХ ст.
Свячення пасок, Ясіня 1930-ті рр.
Ясіня. Великдень. Листівка 30-х рр. ХХ ст.
Великдень на Тячівщині, Pestrý Týden, 1938
Освячення пасок в селі Кушниця. 1936 рік. Istoria.ko.net.ua
Великдень у Волосянці. Кінець 30-ті — поч. 40-х рр., Life.ko.net.ua
Свячення пасок в Ясіні, 1930-ті рр. ХХ ст.
Великдень у с. Волосянка на Великоберезнянщині. 40-ві рр., Life.ko.net.ua
Великдень у Волосянці на Великоберезнянщині. Кінець 1940-х рр.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
Століття тому Великдень на Закарпатті був справжнім таїнством, де кожна дія була сповнена глибокого змісту, а повітря гірських сіл просочувалося передчуттям дива. Архівні світлини з колекції Михайла Марковича відкривають нам завісу часу, демонструючи світ наших прабабусь і прадідів, у якому підготовка до свята вимагала не лише зусиль, а й особливого душевного спокою. У ті часи святкування мало зовсім інший вигляд: люди з далеких присілків вирушали до храмів ще вдосвіта, долаючи кілометри пішки гірськими стежками або їдучи на підводах, запряжених кіньми. Навіть у найскромніших оселях панувала урочиста тиша, поки господині з молитвою випікали паски за давніми рецептами, що передавалися від матері до доньки.
