Напередодні Всесвітнього дня мистецтва.
відділ науково-освітньої роботи підготував для відвідувачів особливу тематичну екскурсію — «Історія Закарпаття у мистецьких полотнах». Це була не просто мандрівка музейними залами, а своєрідна подорож у часі, де кожна картина ставала вікном у минуле, а кожен мазок — голосом епохи.
Екскурсія охопила основні експозиційні зали музею, однак акцент було зроблено саме на живописі — тих художніх творах, які не лише доповнюють експозицію, а й надають їй емоційної глибини та образності.
Серед них — монументальне полотно «Оборона Ужгородського городища» (1980) Василя Скакандія. Робота, сповнена динаміки й напруги, переносить глядача у вир історичних подій, змушуючи відчути драматизм боротьби та силу людського духу. Твір, виконаний темперою, вражає не лише масштабом, а й внутрішньою енергією.
Не менш цікавою є творчість Едіти Медвецької-Лутак — художниці, яка тонко поєднувала традиції закарпатської школи з власним баченням. Її мистецька спадщина — це багатогранний світ кольору, форми та фактури, що розкривається у живописі, графіці та декоративному мистецтві, вона допомогла нам поринути в історичне минуле часів Карла Роберта Анжуйського.
Окрему увагу привертає портретна робота Сергія Глущука — митця, який уміло балансує між історією та сучасністю. Представлені портрети Карла Роберта та Яноша Х Другета (2017) — це не просто зображення, а спроба відчути характер епохи, передати внутрішній світ історичної постаті.
Драматичну сторінку історії відображає картина Володимира Микити «Страта куруців» (1975). У ній — напруга, біль і невідворотність подій, що залишили свій слід у пам’яті краю.
Особливе місце в експозиції займає портрет Лайоша Кошута, створений у 1894 році Ференцом Гевердле. Ймовірно, основою для картини стала фотографія відомого фотопортретиста Еде Еллінгера, виконана приблизно в 1880 р. Велична постать революціонера, зображена на темному тлі, випромінює гідність і силу, а сам твір є яскравим прикладом поєднання історії та мистецтва.
Пейзаж «Вид Ужгорода» (1890) того ж автора відкриває перед глядачем спокійну й водночас величну панораму міста кінця ХІХ століття. У теплих тонах оживають знайомі силуети — замок, собор, старі вулиці, що зберігають подих часу.
Не менш захопливою є історія портрета єпископа Андрія Бачинського, знайденого у підвалах Ужгородського замку. Врятований із забуття, він сьогодні промовляє до нас крізь століття — образом, символами, деталями, що розкривають не лише зовнішність, а й внутрішній світ визначного духовного діяча.
Сакральну тематику доповнюють твори «Виховання св. Марії» (1861), екскіз руки самого Йосипа Бокшая та «Портрет невідомого єпископа» ХІХ століття, який після досліджень, імовірно, ідентифіковано як Григорія Тарковича. Ці роботи є свідченням складної історії збереження мистецької спадщини, її втрат і віднайдення.
Усі ці полотна разом творять цілісний художній літопис Закарпаття — емоційний, глибокий і багатогранний. Вони дозволяють не лише побачити історію, а й відчути її.
Щиро дякуємо всім, хто долучився до цієї екскурсії та розділив із нами цю подорож у світ мистецтва. Саме такі зустрічі допомагають по-новому відкрити минуле, краще зрозуміти культурну спадщину та відчути нерозривний зв’язок між історією і сучасністю.
Михайло Лесів,
зав. відділу науково-освітньої роботи
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
