20 квітня Іван Хланта – провідний методист відділу народної творчості та аматорського мистецтва КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, заслужений діяч мистецтв України відзначатиме славний 85-річний ювілей.
З цієї нагоди в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім.Ф.Потушняка відбудеться творчий вечір ювіляра.
Іван Васильович Хланта понад шість десятків творчого життя активно працює в кількох напрямках як фольклорист, літературознавець, бібліограф, мистецтвознавець, педагог.
Народився 20 квітня 1941 р. в с. Копашново Хустського району Закарпатської області в багатодітній селянській сім’ї. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету (1964), аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т.Рильського Академії наук України (1974). У 1976 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Українська соціально-побутова казка», а в 2007 році – докторську дисертацію «Жанр духовної пісні: історія та поетика (на матеріалі Карпатського регіону».
Після закінчення вузу працював учителем української мови та літератури у м. Костянтинівка Донецької області. Служив у армії у Харкові (1964–1965). Демобілізувавшись, продовжує вчителювати в с. Лази Тячівського району на Закарпатті. 1966–1970 рр. – директор Біловарської восьмирічної школи цього ж району, потім інспектор Тячівського райвно (1970–1971). Закінчивши аспірантуру, за направленням Президії Академії наук України з листопада 1974 р. і до березня 1982 рр. працював асистентом, старшим викладачем, а з 1981 р. доцентом кафедри української літератури Ужгородського державного університету. Трудився бібліографом наукової бібліотеки УжДУ, учителем української мови та літератури Ужгородської СШ № 6. З 2001 року – завідувач відділу наукова культурологічна лабораторія Закарпатського обласного центру народної творчості. З 2008 р. – провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради. Де б він не трудився, усюди виконує свої обов’язки на високому методичному та фаховому рівні.
Його перу належать розвідки про життєвий і творчий шлях письменників Закарпаття та рецензії на їхні книги, а також збірники народнопоетичної творчості. Окремими виданнями вийшли упорядковані ним фольклористичні книги «Народні пісні в записах Панаса Мирного та Івана Білика» (1977), «Правда і кривда» (1981), «Казки Карпат» (1989, 1990), «Оскар Кольберг. Казки Покуття» (1991) та ін. П’ять вагомих збірників: «Ой видно село» (2003), «Пісні Іршавщини» (2005), «Співайте Богові нашому, співайте» (2008), «Співанки закарпатських гір і долин» (2009) знайомлять читача з фольклорною традицією Закарпаття, талановитими носіями народної пісенності. У згаданих виданнях, призначених для науковців та широкого читача, у доволі стислій формі подано характеристику пісенного матеріалу, життєписні відомості про співаків, їх репертуар. Згадані збірники І.Хланти – це вагомий внесок у збереження і розвій української народної пісенності.
Заслуговують на увагу і збірники «Пісня – то моє життя» (2013), «Пісня над Дунаєм» (2014), «Літературно-мистецьке життя Копашнова» (2014), «Пісенна хвиля Оглядова» (2015), «Казки та легенди з-під Хустського замку» (2016), «Мелодії душі Василя Гангура» (2017), «Коломийкарі Закарпаття (2017), «Співаночки мої милі» (2020) та ін. Уклав 20 бібліографічних покажчиків письменників Закарпаття. Найвагоміший із них «Літературне Закарпаття у ХХ столітті» (1995), який нараховує 967 сторінок. У ньому вміщено 235 літераторів краю.
2017 року побачила світ книга «Відлуння літературного Закарпаття» (Літературні портрети, літературознавчі статті, інтерв’ю та рецензії). Автор монографій «Тернистий шлях до храму» (1994 – літературні портрети письменників Закарпаття), «До джерел» (1994 – фольклористичні статті), «Пісня над Карпатами» (1994 – про Державний заслужений Закарпатський народний хор). Загалом у його доробку понад 120 книг.
Іван Хланта – ініціатор та організатор народного літературно-мистецького музею в селі Копашново Хустського району, що знаходиться в середній школі, куди безкорисливо передав значну частину зі свого колекційного зібрання. Нині у ньому нараховується понад 3000 експонатів.
Нагороджений орденами Преподобного Нестора Літописця; святого рівноапостольного великого князя Володимира; святого апостола Андрія Первознаного; М. В. Нікольського Чуваської народної академії наук і мистецтв «за значний внесок у науку»; медаллю «За доблесну працю», Почесними грамотами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтв України та ін. Його ім’я вписане в Почесну книгу-альманах «Золотий фонд Бойківщини».
Доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, академік Академії наук вищої освіти України, дійсний член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат Всеукраїнських премій ім. В. Антоновича, І. Франка, Я. Мудрого, Зореслава, І.Калинець, фольклорно-етнографічного конкурсу ім. М. Зубрицького, обласних премій ім. Д. Задора та Ф. Потушняка.
Іван Хланта – досвідчений науковець. Його книги відзначаються жанровим багатством і розмаїтістю тематики, здобули широку популярність у читача, дістали позитивну оцінку професійної критики. Вони потрібні у навчально-виховній роботі вчителям, учням, студентам, викладачам вищих навчальних закладів і всім, хто цікавиться художньою літературою, фольклором та мистецтвом України.
У 2020 році Центр культури започаткував онлайн-проєкти «Звичаї та обряди рідного краю» і «Талановиті носії народнопоетичної творчості Закарпаття», ведучим яких є Іван Хланта. За два роки на офіційному сайті установи оприлюднено 25 відеоматеріалів.
2021 року вийшов у світ збірник «Пісні українців Кубані», до якого увійшли найпопулярніші та найкращі за змістом і художньою вартістю пісенні твори українців Кубані, записані у 1995 році. Збірник є спробою привернути увагу українського читача до своєї культурної спадщини, що нині перебуває за межами України, щоб кожен українець відчув себе часткою цілого народу, частиною загального європейського простору.
2022 року вийшла книжка «Пісні українців Мараморощини (Румунія)». У 2023 – «Казки та легенди з витоків Ужа» (Казки, легенди, перекази, бувальщини, билиці та притчі Великоберезнянської Лемківщини Закарпаття).
У 2024 році побачила світ книжка «Казки Закарпаття в записах Івана Хланти», а в 2025 – «Казки Копашнова».
Незабаром читачі матимуть можливість ознайомитися з новою книжкою ювіляра.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
