25 травня у селі Климовиця Іршавської громади, з нагоди ювілею – 135-річчя відомого митця Адальберта Ерделі проведено насичений творчістю Ерделівський день. Тамтешні вчителі: української мови та літератури, образотворчого мистецтва, культурні діячі вихідці із рідного села художника організували художній пленер для підростаючого покоління. Захід був насичений поезією та живописом. Разом із наставниками, талановиті молоді учасники пленеру вклонилися пам’яті знаного художника перед встановленим на його честь пам’ятнику, який знаходиться на території сільської гімназії.
Народився майбутній митець 25 травня 1891 року в селі Климовиця на Іршавщині. Навчався у Будапештській академії мистецтв, де здобув професійну художню освіту. Уже в молоді роки Ерделі вирізнявся прагненням до творчих експериментів і постійного пошуку власного стилю.
Особливе місце у його житті займали подорожі Європою. Художник жив і працював у Мюнхені, Парижі, Будапешті, Відні та Празі. Саме там він знайомився із новими мистецькими течіями, спілкувався з художниками та переймав досвід провідних європейських шкіл живопису. Попри можливість залишитися за кордоном і здобути широку європейську славу, Ерделі повернувся на рідне Закарпаття.
Одним із найважливіших досягнень митця стало заснування у 1927 році разом із Йосип Бокшай Ужгородської публічної школи рисунку. Саме вона стала основою майбутньої закарпатської школи живопису. Пізніше Ерделі також став одним із організаторів Ужгородського училища прикладного мистецтва та його першим директором.
Адальберт Ерделі працював у різних жанрах — портреті, пейзажі, натюрморті, жанрових композиціях. Його картини вирізняються емоційністю, яскравим колоритом і глибоким внутрішнім змістом. Художник умів передати не лише зовнішність людини чи красу природи, а й настрій та душевний стан.
Цікаво, що Ерделі був не лише талановитим живописцем, а й письменником. Він залишив літературні записи та щоденники угорською мовою, у яких роздумував про мистецтво, життя і творчість. Дослідники називають його надзвичайно інтелігентною та глибокою особистістю.
Ще одним цікавим фактом із життя митця є його велика любов до Закарпаття. Навіть маючи успіх у Європі, він говорив: «Не хочу звідси нікуди виїжджати. Бо дуже люблю ці гори, цих добрих і бідних людей». Саме ця відданість рідному краю зробила його символом закарпатського мистецтва.
Після приєднання Закарпаття до СРСР художник зазнавав критики через свій європейський стиль і незалежне творче мислення. Проте навіть у складні часи він продовжував творити та навчати молодих художників. Серед його учнів — ціла плеяда відомих закарпатських митців: Володимира Микиту, Михайла Зайця, Андрія Коцку, Адальберта Борецького, Ернеста Контратовича, Василя Габду, Єлизавету Кремницьку, Ференца Семана, Павла Баллу та багатьох інших.
Сьогодні творчість Адальберта Ерделі є справжнім культурним надбанням Закарпаття та України. До 135-річчя від дня народження митця у Закарпатському обласному художньому музеї імені Йосипа Бокшая в Ужгороді відкрито виставки його робіт, які знайомлять сучасників із багатогранним світом художника.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
